Лорі-віні бірюзовий
| Лорі-віні бірюзовий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Vini ultramarina (Kuhl, 1820) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Psittacus ultramarinus Kuhl, 1820 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Ло́рі-ві́ні бірюзовий[2] (Vini ultramarina) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[3]. Мешкає на островах Полінезії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 17-18 см, вага 35-40 г, довжина крила 115-127 г. Лоб темно-синій, тім'я і потилиця бірюзові, обличчя біле. Верхня частина тіла темно-синя, нижня частина тіла біла, поцяткована темно-синіми смужками, груди поцятковані синіми смужками. Стегна і нижні покривні пера хвоста бірюзові. Хвіст світло-синій, на кінці білий. Дзьоб оранжевий, на кінці чорнуватий. Райдужки жовтувато-оранжеві, лапи оранжеві. У молодих птахів нижня частина тіла темно-синя, груди і боки світлі, скроні сіруваті, дзьоб чорний.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Бірюзові лорі-віні раніше мешкали на островах Фату-Хіва, Уа-Пу[en], Нуку-Хіва і Уа-Хука[en] в архіпелазі Маркізьких островів, однак вимерли на всіх островах, за винятком Уа-Хука. Вони живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах та на кокосових плантаціях. Зустрічаються зграйками. Живляться нектаром, пилком, квітками, плодами і комахами. Віддають перевагу квіткам кокосових пальм, бананів і гібіскусів Hibiscus tileaceus та плодам манго. Гніздяться в дуплах дерев, в кладці 2 яйця розміром 22,5×18,5 мм.
Збереження[ред. | ред. код]
МСОП класифікує цей вид як такий, що перебуває на межі зникнення. За оцінками дослідників, популяція бірюзових лорі-віні становить від 1000 до 2500 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища, а також хижацтво з боку інтродукованих щурів Rattus rattus. На думку дослідників, якщо щури потраплять на остров Уа-Хука, то бірюзові лорі-віні вимруть через 20 років.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Vini ultramarina. Архів оригіналу за 9 листопада 2021. Процитовано 20 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 20 травня 2022.
Джерела[ред. | ред. код]
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |