Лососевий аргумент

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Атлантичний лосось (Salmo salar)
Кумжа (Salmo trutta trutta)

Лососевий аргумент, Аргумент лосося (нім. Lachsargument) використовувався в історичній лінгвістиці для визначення кордонів прабатьківщини індоєвропейців. Суть аргументу полягає в тому, що назва лосося в ряді індоєвропейських мов походить від загального праіндоєвропейського кореня, отже праіндоевропейцям був відомий лосось, і він водився на їхній прабатьківщині.

У XIX столітті з'явився лінгвістичний метод «лінгвістичної палеонтології» [1], що дозволяв локалізувати прабатьківщину певного народу: проводилася реконструкція словникового складу мови народу, а, відповідно, й відомих йому реалій. Прабатьківщину шукали в межах ареалів поширення тварин і дерев, назви яких використовувалися у мові, що досліджувалась.

Серед інших назв для праіндоєвропейської на підставі укр. лосось, рос. лосось, чеськ. losos, пол. łosoś, лит. lašišà, lašаšа, lãšis, латис. lasis, давньопрусс. lasasso, гот. lahs, давн.-ісл. lax було реконструйовано і назву лосося. Науковці прийшли до висновку, що так праіндоєвропейці називали атлантичного лосося, який мешкає тільки в річках басейну північного Атлантичного океану та Балтійського моря. На підставі цього і був висунутий аргумент лосося, за яким прабатьківщина індоєвропейців знаходилася у північній Європі [2].

Пізніше Річард Діболд (англ. Richard Diebold) припустив, що праіндоєвропейське слово могло належати не до Salmo salar, а до Salmo trutta trutta, що живе в Чорному та Каспійському морях, а також у річках, що впадають у них. Таким чином, за логікою вченого, в слов'янських, балтійських і германських мовах слово * lok's змінило значення з Salmo salar на Salmo trutta trutta після відходу предків носіїв цих мов з прабатьківщини і знайомства з новими реаліями на нових місцях проживання.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Шрадер О. Индоевропейцы. — М. : УРСС, 2003. — 35 с.
  2. J. P. Mallory, Douglas Q. Adams. Encyclopedia of Indo-European culture. — London : Fitzroy Dearborn Publishers, 1997. — С. 497. — ISBN 9781884964985.

Література[ред. | ред. код]

  • Dietmar Bartz: Im Namen des Lachses. In: ZOÓN. Heft 4, November/Dezember 2010, ISSN 2190-0426, S. 70–74, онлайн
  • Vacláv Blažek, Jindřich Čeladín, Marta Běťákova: Old Prussian Fish-names. In: Baltistica 39, 2004, ISSN 0132-6503, S. 107–125, hier S. 112–114 s. v. lalasso
  • A. Richard Diebold jr.: Contributions to the IE salmon problem. In: Current Progress in Historical Linguistics, Proceedings of the Second International Conference on Historical Linguistics. Amsterdam 1976, ISBN 0-7204-0533-5, S. 341–387 (= North-Holland Linguistic Series 31)
  • A. Richard Diebold jr.: The Evolution of Indo-European Nomenclature for Salmonid Fish: The Case of, Huchen’ (Hucho spp.). Washington 1985, ISBN 0-941694-24-0 (= Journal of Indo-European Studies, Monograph Series 5)
  • James P. Mallory, Douglas Q. Adams: Salmon. In: Encyclopedia of Indo-European culture. London 1997, ISBN 1-88496-498-2, S. 497