Лукашенкове
| село Лукашенкове | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Шосткинський район |
| Громада | Середино-Будська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA59100130130062776 |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Населення | 112 |
| Поштовий індекс | 41052 |
| Телефонний код | +380 5451 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 52°10′37″ пн. ш. 33°49′35″ сх. д. / 52.17694° пн. ш. 33.82639° сх. д.Координати: 52°10′37″ пн. ш. 33°49′35″ сх. д. / 52.17694° пн. ш. 33.82639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
168 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41000, Сумська обл., Шосткинський р-н, м. Cередина-Буда, вул. Центральна, буд. 25 |
| Карта | |
  Лукашенкове | |
 Лукашенкове | |
| Мапа | |
| |
Лукашенкове (до 2009 — Лукашенківське) — село в Україні, у Середино-Будській міській громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 112 осіб. До 2020 орган місцевого самоврядування — Великоберізківська сільська рада.
Після ліквідації Середино-Будського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району[1].
Географія[ред. | ред. код]
Село Лукашенкове знаходиться на правому березі річки Свига, вище за течією на відстані 2,5 км розташовано село Пигарівка, нижче за течією на відстані 3,5 км розташоване село Красичка, на протилежному березі - село Луг.
Історія[ред. | ред. код]
Точний час заснування села невідомий. На момент опису Новгород-Сіверського намісництва 1779-1781 рр. населеного пункту з такою назвою не було. Він виник трохи пізніше, у проміжку між 1781 і 1786 рр.
За переказами, Лукашенкове було засновано на землях села Пигарівка ченцями Новгород-Сіверського Спасо-Преображенського монастиря. Якщо це дійсно так, то з дня свого заснування і до 1786 року воно знаходилося у володінні Спасо-Преображенського монастиря, а після прийняття Катериною ІІ іменного указу від 10 квітня 1786 «Про штат Київської, Чернігівської та Новгород-Сіверської єпархій» було передано в казенне відомство.
Зазначена версія має під собою підставу і підтверджується матеріалами ревізії 1795 року, згідно з якими в 1795 році в Лукашенковому проживало 12 податкових душ чоловічої статі, які мали статус державних селян і платили грошовий податок у державну скарбницю.
З 1893 року в селі функціонувала школа грамоти, яка перебувала в найманому приміщенні, а її вчитель Хоминич офіційно ніякої оплати за свою працю не отримував. Може тому відсоток грамотності серед місцевих жителів був одним з найнижчих в Чернацькій волості, і на початку 1897 р. становив усього 7,3%.
Посилання[ред. | ред. код]
- Погода в селі Лукашенкове [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]
| |||||||||||
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»