Винторівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Винторівка
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Середино-Будський район
Рада/громада Середино-Будська міська рада
Код КОАТУУ 5924410101
Основні дані
Населення 34
Поштовий індекс 41000
Телефонний код +380 5451
Географічні дані
Географічні координати 52°14′25″ пн. ш. 33°57′06″ сх. д. / 52.24028° пн. ш. 33.95167° сх. д. / 52.24028; 33.95167Координати: 52°14′25″ пн. ш. 33°57′06″ сх. д. / 52.24028° пн. ш. 33.95167° сх. д. / 52.24028; 33.95167
Середня висота
над рівнем моря
170 м
Місцева влада
Адреса ради 41000, Сумська обл., Середино-Будський р-н, м.Середина-Буда, вул.Вокзальна,5 , тел. 9-16-38
Карта
Винторівка. Карта розташування: Україна
Винторівка
Винторівка
Винторівка. Карта розташування: Сумська область
Винторівка
Винторівка

Ви́нторівка — село в Україні, у Середино-Будському районі Сумської області. Населення становить 34 осіб. Орган місцевого самоврядування — Середино-Будська міська рада.

Географія[ред. | ред. код]

Село Винторівка знаходиться на лівому березі річки Уличка, вище за течією на відстані 2 км розташоване село Хлібороб, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Полянка (ліквідовано в 1988 р.), на протилежному березі — село Уліца (Брянська область, Росія).

На північному заході від села річка Мала Брусна впадає у річку Уличку, праву притоку Знобівки.

Історія[ред. | ред. код]

Винторівка була заснована у другій чверті XVIII століття. З дня заснування вона мала статус хутора і в 1750 році входила до складу Ямпільської сотні Ніжинського полку.

У 1764 році Винторівка разом з Серединою-Будою і Гавриловою Слободою була дарована на ранг генерал-губернатору Малоросії графу Петру Олександровичу Рум'янцеву-Задунайському. На момент опису Новгород-Сіверського намісництва 1779–1781 рр. він володів в населеному пункті 9 дворами і 10 хатами, у яких проживало 10 обивателів зі своїми сім'ями. Більшість з них землеробством займалися мало через відсутність орних земель, а «прибуток мали від бондарного ремесла».

Після смерті графа П. О. Рум'янцева-Задунайського, що настала 8 грудня 1796 Винторівка залишалася вільною.

У 1859 році в ній значилося 7 дворів, у яких мешкало 50 жителів, що належали до різних соціальних станів, переважно міщан.

Персоналії[ред. | ред. код]

В поселенні народився:

Посилання[ред. | ред. код]