Гаврилова Слобода

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Гаврилова Слобода
Країна Україна Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Середино-Будський
Рада/громада Старогутська сільська рада
Код КОАТУУ 5924486303
Облікова картка Гаврилова Слобода 
Основні дані
Населення 86
Поштовий індекс 41030
Телефонний код +380 5451
Географічні дані
Географічні координати 52°15′32″ пн. ш. 33°53′19″ сх. д. / 52.25889° пн. ш. 33.88861° сх. д. / 52.25889; 33.88861Координати: 52°15′32″ пн. ш. 33°53′19″ сх. д. / 52.25889° пн. ш. 33.88861° сх. д. / 52.25889; 33.88861
Середня висота
над рівнем моря
163 м
Водойми р. Уличка
Місцева влада
Адреса ради 41030, с. Стара Гута, тел. 9-55-29
Карта
Гаврилова Слобода. Карта розташування: Україна
Гаврилова Слобода
Гаврилова Слобода
Гаврилова Слобода. Карта розташування: Сумська область
Гаврилова Слобода
Гаврилова Слобода

Гаврилова Слобода́ — село в Україні, у Середино-Будському районі Сумської області. Орган місцевого самоврядування — Старогутська сільська рада.

Населення становить 86 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село знаходиться на лівому березі річки Уличка, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Полянка (ліквідоване в 1988 р.), нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Нова Гута, на протилежному березі — знаходилось село Гаврилове (ліквідоване в 2007 р.).

Назва[ред. | ред. код]

За переказами, Гаврилова Слобода запозичила свою назву від імені засновника — Гаврила Івановича Головкіна. До революції назва села в списках населених пунктів писалася так: Гаврилова Слобода — 1859, 1892, 1897, 1901 рр.., Село Слобода Гаврилова — 1897, 1913, 1917 рр.. і т. д.

Історія[ред. | ред. код]

За припущенням Олександра Лазаревського, поселення було засноване відомим державним діячем Росії, першим канцлером Російської імперії, графом Гаврилом Івановичем Головкіним (1660 — 25.07.1734). Якщо це дійсно так, то це сталося між 1711 і 1734 рр., коли Гаврило Іванович володів у сотні населеними пунктами Чуйківка і Журавка.

У володінні Г. І. Головкіна Гаврилова Слобода перебувала до його смерті, яка настала 25 липня 1734, після чого, ймовірно, була зарахована до казенного відомства і надавалася на ранг правителям Малоросії.

У 1764 році вона разом з Винторівкою і Середино-Будою була надана генерал-губернатору Малоросії Петру Олександровичу Румянцеву-Задунайському, який на момент опису Новгород-Сіверського намісництва 1779–1781 рр. володів в ній 61 двором і 63 хатами. У той час в селі проживало 66 обивателів зі своїми сім'ями, які землеробством займалися мало через нестачу орних земель, а «прибуток мали від винокуріння, яке вони справляли з хліба», що купували в Середино-Буді і Погощі, а готову продукцію відвозили в Очкине і сплавляли по річці Десні в містечко Городище.

Після смерті Петра Румянцева-Задунайського Гаврилова Слобода залишалася вільним населеним пунктом і в 1795 році нараховувала 215 податкових душ чоловічої статі, 162 з яких складали міщани, 50 — державні селяни і 3 — власницькі селяни.

Напередодні скасування кріпацтва, 1859 року у власницькому селі Новгород-Сіверського повіту Чернігівської губернії мешкало 863 особи (422 чоловічої статі та 441 — жіночої), налічувалось 113 дворових господарства, існувала православна церква[1]

На початку 1880-х років в селі працювали 2 лавки, 3 вітряних млини, 4 крупорушки, 1 маслоробний завод і ряд інших невеликих підприємств. Більшість з них належали місцевим землевласниками, серед яких виділялися відставний майор Борис Воскобойников, дворянин Микола Миколайович Калугін, купець Василь Степанович Шапошніков та інші. У 1767 році в Гавриловій Слободі була зведена православна церква Архистратига Михаїла, у якій в 1779–1781 рр. служив 1 священик і 2 паламаря.

Згідно з розкладом парафій і приходів Чернігівської єпархії від 17 січня 1876 року, Михайлівська церква входила до складу Гаврилівсько-Голубівського приходу, настоятелем якого в 1879 році був священик Михайлівської церкви села Голубівки Іоанн Максимович, а помічником настоятеля — священик Михайлівської церкви села Гаврилова Слобода Олександр Головачевський.

У жовтні 1860 в селі була відкрита церковно-приходська школа, у якій в 1860–1861 навчальному році навчалося 25 хлопчиків і 1 дівчинка, а в 1885 році — земська школа, яку в 1901 році відвідувало 89 хлопчиків і 28 дівчаток. На початку ХХ століття вчителем у школі працював Григорій Павлович Теслюк, а законовчителем священик Олександр Головачевський. На утримання школи земство виділяло 320 руб., а сільська громада 120 руб.

За даними на 1893 рік у поселенні мешкало 1253 особи (661 чоловічої статі та 592 — жіночої), налічувалось 187 дворових господарства[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зменшилась до 1177 осіб (538 чоловічої статі та 639 — жіночої), з яких 1165 — православної віри[3].

Відсоток грамотності серед жителів Гаврилової Слободи був одним з найвищих у Новгород-Сіверському повіті і на початку 1897 становив 38,5%[джерело?].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с., (код 2239)
  2. рос. дореф. Календарь Черниговской губерніи на 1893 годъ. Изданіе Черниговскаго Губернскаго Статистического Комитета. Годъ пятнадцатый. Черниговъ. Типографія Губернскаго Правленія. 1892, (стор. 151), (код 2204)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-262)

Посилання[ред. | ред. код]