Лунів Андрій Миколайович
Андрій Лунів | |
---|---|
Сотник | |
Загальна інформація | |
Народження | 27 листопада 1883 с. Любич Княжий, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
Смерть | 22 лютого 1933 (49 років) м. Борщів |
Військова служба | |
Приналежність | ЗУНР |
Війни / битви | Українсько-польська війна |
Андрій Миколайович Лунів (27 листопада 1883, село Любич Княжий, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині в Сокальській громаді Львівської області України — 22 лютого 1933, Борщів, нині Тернопільська область, Україна) — український правознавець, громадський діяч, доктор права.
Освіту здобув у Львівській академічній гімназії та Львівському університеті. До 1914 року працював помічником адвоката. Після початку Першої світової війни був мобілізований в австро-угорську армії, воював у 89-му піхотному полку.
З листопада 1918 служить в УГА у званні сотника. Брав участь у переговорах з урядом УНР щодо постачання зброї для УГА. Продовжував службу в штабі Першого корпусу УГА.
У квітні 1920 року перебував у більшовицькому ув'язненні, з якого був звільнений та проживав у Харкові.
В 1921 році повернувся до Галичини. У 1923 відкрив адвокатську практику у місті Борщеві. Брав участь у громадсько-політичній діяльності. Був кандидатом до парламенту Польщі від УНДО, але мандату не здобув.
Помер 22 лютого 1933 року в Борщеві.
- «Любича-Князі. Причинок до історії сіл волоського права в Галичині». (Записки НТШ. Львів.1929)
- «Більшовики на Україні». (Львів, 1930)
- Андрій Миколайович Лунів [Архівовано 2 червня 2021 у Wayback Machine.]
- Гуцал П. З. Лунів Андрій Миколайович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
Це незавершена стаття про вояка чи воячку Української галицької армії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |