Гуцал Петро Зеновійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуцал Петро Зеновійович
Народився 6 лютого 1958(1958-02-06) (60 років)
с. Жеребки Підволочиський район, Тернопільська область, нині Україна
Громадянство УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Місце проживання Тернопіль
Відомий завдяки історик, краєзнавець, журналіст
Alma mater Львівський національний університет імені Івана Франка

Петро Зеновійович Гýцал (псевдоніми П. Бабій, В. Столяр; нар. 6 лютого 1958, с. Жеребки, Підволочинського району Тернопільської області) — український історик, краєзнавець, журналіст. Член ВУСК і НСЖУ (2003).

Життєпис[ред. | ред. код]

Петро Зеновійович Гуцал народився 6 лютого 1958 року в селі Жеребки Підволочиського району Тернопільської області.

Навчався в Скалатській загальноосвітній школі (1975). Закінчив історичний факультет Львівського університету (1980).

Працював старшим викладачем у Тернопільському педагогічному інституті (1982—1996, нині ТДПУ), заступником директора класичної гімназії у Тернополі (1997—1999).

З 2000 по 2003 перебував у Великій Британії. У 2004—2008 роках був науковим редактором Тернопільського енциклопедичного словника.

Творчість[ред. | ред. код]

Книги[ред. | ред. код]

  • «У краю соколиних злетів: Нариси історій сіл Соколів та Сокольники землі Теребовлянської» (1998; співавтор);
  • «Село Жеребки: його історія і люди» (2003);
  • «Українські правники Тернопільського краю: Біографічний довідник». — Тернопіль, 2008. 

Опублікував низку статей у наукових і періодичних виданях. Член, автор колективів «Релігієзнавчого словника» (1996), «Історичного календаря» (випуск 3—5; 1997-99), «Юридичної ендиклопедії» (Т. 3, 4; 2001, 2002).

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]