Гуцал Петро Зеновійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Гуцал Петро Зеновійович
Псевдо Бабій П. і Столяр В.
Народився 6 лютого 1958(1958-02-06) (66 років)
Жеребки, Підволочиський район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Національність українець
Діяльність викладач університету, історик
Alma mater Історичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Заклад Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка[1]

Петро Зеновійович Гýцал (нар. 6 лютого 1958, Жеребки, УРСР) — український історик, краєзнавець, журналіст. Кандидат історичних наук (2005)[2], доцент. Член Національної спілки краєзнавців і журналістів (2003) України та Наукового товариства імені Шевченка (2010)[3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Петро Гуцал народився 6 лютого 1958 року в селі Жеребках, нині Підволочиської громади Тернопільського району Тернопільської области України.

Закінчив історичний факультет Львівського державного університету імені Івана Франка (1980). Працював завідувачем науково-методичного кабінету своєї Alma-mater (1980—1982), викладачем, старшим викладачем Тернопільського педагогічного інституту (1982—1996), заступником директора Тернопільської класичної гімназії (1997—1999), науковим редактором Тернопільського енциклопедичного словника (2004—2008)[джерело?]; нині — доцент катедри журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка.

У 2000—2003 роках перебував у Великій Британії.

Доробок[ред. | ред. код]

Автор публікацій у наукових збірниках, енциклопедичних виданнях, щорічниках і періодиці; книжок «У краю соколиних злетів: Нариси історій сіл Соколів та Сокольники землі Теребовлянської» (1998; співавтор), «Село Жеребки: його історія і люди» (2003), «Українські правники Тернопільського краю: Біографічний довідник» (2008); символіки родинних Жеребків (2013)[4].

Є членом авторського колективу «Релігієзнавчого словника» (Київ, 1996), фотоальбому «Міліція Тернопілля» (Тернопіль, 1998), «Юридичної енциклопедії» (Київ, 2001, Т. 3; 2002, Т. 4). Публікувався в регіональних річниках «Тернопілля’96» і «Тернопілля’97», збірнику «Літературна Збаражчина» (1996), «Історичному календарі». (Випуски третій, четвертий, п'ятий; Київ, 1996, 1997, 1998), «Українському церковно-історичному календарі» (Київ, 2001, 2003), довіднику «Тернопільська область: Адміністративно-територіальний устрій» (Тернопіль, 1997), «Наукових записках Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. (Серія: Історія. Випуск 8; (1999).

Автор багатьох науково-популярних публікацій у ЗМІ на історичну тематику:

Автор статей в Енциклопедії сучасної України[5].

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]