Лупійчук Володимир Васильович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Васильович Лупійчук
Народився 22 грудня 1929(1929-12-22)
м. Волочиськ, Хмельницька область, Україна
Помер 27 квітня 2006(2006-04-27) (76 років)
Тернопіль, похований у Волочиську, Україна
Поховання Волочиськ
Громадянство  УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Діяльність скульптор
Відомий завдяки скульптор, різьбяр, громадсько-політичний діяч
Alma mater Львівське художньо-ремісниче училище, Чернівецький будівельний технікум
Діти Віктор Лупійчук
Нагороди
Заслужений майстер народної творчості України
Премії Міжнародна премія імені Володимира Винниченка (1994)

Володимир Васильович Лупійчук (22 грудня 1929, м. Волочиськ Хмельницької області, Україна — 27 квітня 2006, м. Тернопіль, похований у Волочиську) — український скульптор, різьбяр, громадсько-політичний діяч. Член Національної спілки майстрів народного мистецтва України (1990). Заслужений майстер народної творчості України (2002). Батько Віктора Лупійчука.

Життєпис[ред. | ред. код]

Закінчив художньо-ремісниче училище за фахом альфрейщик-живописець (1948, м. Львів), будівельний технікум у м. Чернівці (1961).

Працював на будовах Тернополя (1948—1978), різьбярем у Львівському художньо-виробничому комбінаті (1978—1990).

Від 1991 — голова ініціативної групи відродження на Тернопільщині Українського козацтва, від 1992 — отаман Українського козацького товариства м. Тернопіль, від 1993 — крайовий отаман Коша Вільного козацького товариства Тернопільщини. Голова Ради Старійшин, член Ради козаків-засновників відродженого українського козацтва (від 1990), генерал-хорунжий.

Доробок[ред. | ред. код]

Скульптурою займався від 1961.

Твори зберігаються в музеях Тернопільщини, міст Львів, Київ, Канів, Бережани, Яготин та інших.

Фотографіями робіт Володимира Лупійчука проілюстровані «Поезії 1837—1861» Т. Шевченка у 2-х книгах (К., 1989).

Виставки[ред. | ред. код]

Колективні
  • м. Тернопіль (1961—1962, 1964, 1966—1967, 1970, 1972, 1973—1975, 1980, 1983—1984, 1986—1988, 1990, 1998—1999, 2000, 2002),
  • м. Київ (1967, 1970, 1972—1973, 1975, 1982—1984, 1987—1988, 1999, 2000),
  • м. Москва (1967, 1970, 1982, 1987; нині РФ),
  • м. Слівен (1982; Болгарія).
Персональні (понад 200)

Твори[ред. | ред. код]

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • Премія імені В. Винниченка (1994).
  • Премія Фонду Тараса Шевченка (2001).
  • Золота медаль республіканської виставки народної творчості (1967).
  • Бронзова медаль всесоюзної виставки народної творчості (1967).
  • Бронзова медаль республіканської виставки (1972).
  • Нагороди міжнародної організації «Українське козацтво»:
    • Орден ім. Д. Вишневецького (1999),
    • орден «Козацька доблесть» 3 ступеня (2002),
    • лицарські відзнаки-хрести за сприяння відродженню українського козацтва 1, 2, 3 ступенів та інші.

Джерела[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • 2005 М. Моздира видав монографію «Володимир Лупійчук — співець українського козацтва».