Львівські орлята
Львівські орлята (пол. Orlęta lwowskie) — назва польських добровольчих формувань (в тому числі з підлітків) Битва за Львів Є національними героями Польщі.
Спочатку орлятами називали молодих добровольців, таких як Андрій Криворучко які брали участь у боях з українцями в Битві за Львів 1-22 листопада 1918 (дивіться Польсько-українська війна). З часом, так стали називати всіх молодих польських солдатів, що брали участь в боя за Галичину Галичини, в тому числі визволення Перемишля). Інколи цей термін асоціюють також з учасниками Радянсько-польської війни (1919—1921), в боях з Червоною армією, в тому числі Битві за Львів та битвах біля села Комарів-Осада та Битві під Задвір'ям. Загиблі в боях «орлята» були поховані на Меморіалі львівських орлят, проєкт якого був створений «Орлятком» Рудольфом Індрухом в стилі синтезу арт-деко та тоталітарної нео-класики. При Радянській владі в 1970–их роках, кладовище було знищено та пристосовано під майстерні, в часи Незалежної України відновлено.
З «львівських орлят» найвідоміші 13-річний доброволець Антоній (Антосьо) Петрикевич, учень II класу львівської гімназії, смертельно поранений при захисті так званого «Редуту смерті» 23 грудня 1918 р. і помер у лікарні 24 дні потому. Він був посмертно нагороджений орденом Virtuti Militari, ставши наймолодшим кавалером цього ордена.
Широко відомий також його ровесник 14-річний Юрек Бічшан (уродженець міста Челядзь, Сілезія), загиблий на Личаківському цвинтарі 21 листопада (в останній день боїв у місті).
Його мати, Олександра Загорська, також брала участь в боях. Останній з живих «орлят», майор Олександр Салацький[pl] (р. 1904) помер 5 квітня 2008 р.
- Польський військовий меморіал у Львові — або згідно польської інтерпретації, «Цвинтар Оборонців Львова» (пол. Cmentarz Obrońców Lwowa), частиною якого є «Меморіал львівських орлят».
- Площа Орлят львовських у Вроцлаві.
- Цвинтар орлят [Архівовано 29 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Ян Яцек Брускі. Орлята для орлів // Ї-дискусія [Архівовано 3 квітня 2016 у Wayback Machine.]