Людвіг фон Радльмаєр

Людвіг фон Радльмаєр
Народився	27 жовтня 1887(1887-10-27) Фрайзінг, Німеччина
Помер	18 жовтня 1943(1943-10-18) (55 років)
Діяльність	військовослужбовець
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Медаль принца-регента Луїтпольда Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Орден «За військові заслуги» 4-го класу (Баварія) Військовий орден Максиміліана Йозефа Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Орден Білого орла (Сербія) Великий офіцер ордена Корони Італії Великий Хрест ордена Білої Троянди із зіркою Застібка до Залізного хреста 1-го класу Застібка до Залізного хреста 2-го класу Бронзовий Іспанський Хрест

Людвіг Радльмаєр, з 30 жовтня 1917 року — Ріттер фон Радльмаєр (нім. Ludwig Ritter von Radlmaier; 27 жовтня 1887, Фрайзінг — 18 жовтня 1943, Тегернзе) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер лицарського хреста Військового ордена Максиміліана Йозефа.

Біографія

Син бондаря Людвіга Радльмаєра і його дружини Терези, уродженої Зенгер. 1 жовтня 1906 року вступив в Баварську армію. Учасник Першої світової війни. Після демобілізації армії залишений в рейхсвері. З 10 листопада 1938 по 5 вересня 1939 року — командир 6-ї, з 23 жовтня 1939 року — 5-ї танкової бригади, з 15 лютого по 6 квітня 1940 року — 4-ї танкової дивізії. 11 липня 1940 року відряджений до Імперського міністра озброєнь і боєприпасів Фріца Тодта і 10 жовтня очолив 5-ту польову інспекцію. 5 квітня 1941 року захворів і був відправлений в резерв ОКГ, згодом призначений в танкову комісію, 1 лютого 1943 року — в Управління озброєнь свого міністерства. Помер в резервному лазареті Тегернзе і був похований у Фрайбурзі в могилі свого брата Йоганна.

Звання

• Фанен-юнкер (1 жовтня 1906)
• Фенріх (22 квітня 1907)
• Лейтенант (9 березня 1908)
• Оберлейтенант (30 листопада 1914)
• Гауптман (17 січня 1917)
  • Пізніше отримав патент від 18 грудня 1915 року.
• Майор без патенту (1 грудня 1928)
  • 1 липня 1931 року отримав патент від 1 грудня 1928 року.
• Оберстлейтенант (1 квітня 1933)
• Оберст (1 квітня 1935)
• Генерал-майор (1 червня 1938)
• Генерал-лейтенант запасу (1 липня 1940)
• Генерал-лейтенант (1 квітня 1942)

Нагороди

• Медаль принца-регента Луїтпольда
• Залізний хрест 2-го і 1-го класу
• Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами і короною
• Військовий орден Максиміліана Йозефа, лицарський хрест (30 жовтня 1917)
• Почесний хрест ветерана війни з мечами
• Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
• Орден Білого орла (Сербія), лицарський хрест
• Орден Корони Італії, великий офіцерський хрест
• Орден Білої троянди (Фінляндія), великий хрест
• Іспанський хрест в бронзі
• Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу

Література

• Rudolf von Kramer, Otto von Waldenfels: VIRTUTI PRO PATRIA. Der königlich bayerische Militär-Max-Joseph-Orden. Kriegstaten und Ehrenbuch 1914–1918. München 1966, S. 200, 381.
• Hans Schaufler: Panzer Warfare on the Eastern Front. S. 323.

Посилання

• Біографічні дані. [Архівовано 18 липня 2021 у Wayback Machine.]