Лянчин
| Лянчин | |
|---|---|
| 45°01′52″ пн. ш. 34°34′44″ сх. д. / 45.03111111113877740° пн. ш. 34.5788888889167723° сх. д. | |
| Витік | на південно-західній стороні від села Пчолине |
| • координати | 44°53′48″ пн. ш. 34°30′07″ сх. д. / 44.89667° пн. ш. 34.50194° сх. д. |
| Гирло | Біюк-Карасу |
| • координати | 45°01′52″ пн. ш. 34°34′44″ сх. д. / 45.03111° пн. ш. 34.57889° сх. д. |
| Басейн | Азовського моря |
| Країни: |
 Україна |
| Регіон | Автономна Республіка Крим |
| Довжина | 19 км |
| Площа басейну: | 38,6 км² |
 | |
Лянчин (рос. Лянчин[1], крим. Lânçin, Лянчин) — маловодна річка в Україні у Білогірському районі Автономної Республіки Крим, на Кримському півострові. Ліва притока річки Біюк-Карасу (басейн Азовського моря).
Опис[ред. | ред. код]
Довжина річки 19 км, площа басейну водозбору 38,6 км², найкоротша відстань між витоком і гирлом — 14,78 км, коефіцієнт звивистості річки — 1,29[2]. Формується багатьма безіменними струмками та загатами[2].
Розташування[ред. | ред. код]
Бере початок на південно-західній стороні від села Пчолине (до 1945 року — Куртлук, крим. Qurtluq, рос. Пчелиное) на відстані приблизно 2,8 км між сівшими відрогами Карабі-Яйла[3][2]. Тече переважно на північний схід через урочища Пассалан[4][5], Коятан[6] і на південній стороні від міста Білогірськ (до 1944 року — Карасубаза́р; рос. Белогорск, крим. Qarasuvbazar) впадає в річку Біюк-Карасу.
Населені пункти вздовж берегової смуги: Новокленове (1945 року — Уч-Коз, крим. Üç Köz, рос. Новоклёново), Олександрівка (до 1945 року — Отаркой, крим. Otarköy, рос. Александровка).
Цікаві факти[ред. | ред. код]
- У минулому столітті вздовж річки існувало багато водяних млинів[6].
- Понад річкою розташовано багато природних джерел, одне з яких джерело Барин[6].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Горный Крым
- ↑ а б в google.com.ua/maps/@44.9152719,34.5260991,13.25z?hl=uk
- ↑ Белянский И. Л., Лезина И. Н., Суперанская А. В. Крым. Географические названия: Краткий словарь. — Симферополь: Таврия-Плюс, 1998. — ISBN 978-966-8174-93-3. Архів оригіналу за 27 жовтня 2020. Процитовано 5 травня 2020.
- ↑ Туристическая карта Крыма. ЮБК.
- ↑ Генеральний штаб // Судак // УРСР Кримська область // Система координат 1942 р. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 5 травня 2020.
- ↑ а б в Генеральний штаб // Білогірськ // Україна Кримська область // Система координат 1942 р. Архів оригіналу за 18 вересня 2018. Процитовано 5 травня 2020.
Джерела[ред. | ред. код]
- A. A. Лисовский, В. А. Новик, З. В. Тимченко, З. Р. Мустафаева. Поверхностные водные объекты Крыма (справочник) / A.A. Лисовский. — Симферополь: Рескомводхоз АРК, 2004. — С. 13. — 114 с. — 500 экз. — ISBN 966-7711-26-9. (рос.)
- Словник гідронімів України — К.: Наукова думка, 1979. — С. 334
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |