Ляпас
Ля́пас — удар по щоці відкритою долонею.[1] У сучасній європейській культурі нанесення ляпасу вважається серйозною особистою образою, виразом презирства і відсутності поваги до особистості того, кому вона наноситься. У такому значенні вона може застосовуватися як відповідь на словесну образу або негідні дії, як демонстрація того, що опонент своїми діями показав відсутність у нього честі і людської гідності. У аристократичному середовищі минулих століть ляпас практично неминуче приводив до дуелі.
Символічне значення[ред. | ред. код]
У європейській культурі ляпас має символічне значення. В епоху Середніх віків його нанесення було невід'ємною частиною ритуалу посвячення у лицарі, який зазвичай завершувався таким чином: посвячуваний ставав на коліна перед тим хто посвячує, і той, як писав академік Роберт Юрійович Віппер:
|
давав йому "останній удар" долонею по обличчю або мечем по спині. | 
|
Ляпас має своє символічне значення тільки тоді, коли на нього не можна відповісти. Він аморальний, коли його дає начальник підлеглому, дорослий — дитині. Ляпас також не може бути елементом покарання — його не можна присудити як тілесні покарання.
Для народів Кавказу ляпас є найбільш тяжкою образою.
Нюанси можливих значень цього жесту залежать від адресата, від стану того хто дає ляпас (можливо стан афекту, а також алкогольного сп'яніння та інші фактори), його місця і часу. Складність тут в тому, щоб відрізнити «культурний жест» від провокаційного або хуліганського вчинку.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ляпас // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Посилання[ред. | ред. код]
- Ляпанець, поличник [Архівовано 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 877. — 1000 екз.
