Ліберті (собака)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ліберті
Народився 8 лютого 1974(1974-02-08)
Помер 1984

Ліберті ('Honor's Foxfire Liberty Hume', 8 лютого 1974 — ? 1984) — собака 38-го президента Джеральда Форда.

Історія[ред. | ред. код]

Коли Джеральд Форд в'їхав у Білий дім у них не було собак, але цю ситуацію вирішили змінити Сьюзен Форд (донька Фордів) і Девід Кеннерлі (фотограф з Білого дому).

Не кажучи нікому про свій намір, Девід дізнався, що в Міннеаполісі недавно народив прекрасний ретривер. Девід подзвонив власнику і сказав, що хоче купити цуценя своєму другові. Але ім'я свого «друга» він вирішив потримати в таємниці. Власник вважав за краще дізнатися кому хоче передати своє щастя, в добрі чи руки. Після чого Девід натякнув, що його друг займає гарну посаду і хвилюватися не варто, після цього власник погодився відправити собаку у Вашингтон. Сьюзен зайшла в кабінет Джеральда Форда і запитала яка буде собака, яку вони куплять, на що він відповів, що це буде мідний ретривер приблизно віку півроку.

"У цей момент Девід увійшов з цуценям мідного кольору, який несподівано бігав навколо Овального кабінету. «Чий це пес?» Я запитав. «Це твій». Сьюзен і Девід засміялися. «Її звали Стрікер, але ми змінили його на» Ліберті " У захваті я схопив цуценя, поклав її на коліна, потім спустився на руки і коліна, і погнав з нею на килим. Це було радісне переживання, і я знав, що Бетті Форд (дружина Джеральда Форда) буде так само в захваті, як і я, щоб вітати нове доповнення до нашої сім'ї. " (Фрагмент з спогадів президента Форда("Час зцілення"Harper & Row, 1979), с. 192—193))

Сім'я Фордів була прихильниками золотистих ретриверів, про це свідчать попередні собаки. Незадовго до переїзду в Білий дім помер один з їх улюбленців.

Президент Джеральд Форд був, мабуть, самим практичним кінологом. Коли засідання ставало нестерпно нудним, Форд тихенько свистів, в президентський кабінет вбігав його золотистий ретривер Ліберті, і засідання само собою завершувалося.

Архітектура[ред. | ред. код]

Коли в 2001 році в Рапід-Сіті створювали пам'ятник, не забули і про Ліберті. Вона знову поруч зі своїм господарем. В історичному центрі міста Рапід-Сіті, штат Південна Дакота, місті президентів, знаходиться пам'ятник Джеральда Форда, тридцять восьмого президенту Сполучених Штатов. Рядом з ним сидить собака-золотистий ретривер по кличці Ліберті.

Етимологія[ред. | ред. код]

Liberty — латинське слово, котре означає «Свобода».

Спадкоємці[ред. | ред. код]

Ліберті 14 вересня 1975 року принесла дев'ять цуценят в Білому домі. Їх дарували всім знайомим. Але одного залишили та назвали Місті. Місті продовжувала жити у Білому домі разом з Фордами.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Собаки-политики (Алексей Аимин) / Проза.ру[1]
  • Президентська бібліотека та музей Джеральда Р. Форда[2]
  • «Осторожно, люди!»: собаки в большой политике — BBC News Русская служба[3]
  • Джеральд Форд и Свобода | Северная Жемчужина Ханна[4]
  • Свобода (собака) — Liberty (dog) — qwe.wiki[5]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Зайцева, Елена Николаевна; Дубищев, Алексей Владимирович; Яковлев, Дмитрий Сергеевич; Анисимова, Вера Алексеевна (18 березня 2016). Нефропротекторные свойства соединения РУ-63 при экспериментальной острой почечной недостаточности в условиях гипергравитации. Экспериментальная и клиническая фармакология. Т. 79, № 3. с. 18–26. doi:10.30906/0869-2092-2016-79-3-18-26. ISSN 0869-2092. Процитовано 26 січня 2020. 
  2. Paslavskyi, Ihor (13 червня 2019). ПРЕЗИДЕНТСЬКА ВИБОРЧА КАМПАНІЯ: ІНФОРМАЦІЙНИЙ РЕСУРС КАНДИДАТІВ ТА ЇХНЯ МЕДІЙНА ТАКТИКА НА СТАРТОВОМУ ЕТАПІ. Процитовано 26 січня 2020. 
  3. Lieven, Dominic (2015). The BBC Russian Service and Cultural Relations. ISTORIYA. Т. 6, № 10. doi:10.18254/s0001316-6-2. ISSN 2079-8784. Процитовано 26 січня 2020. 
  4. И.В. Егорова Ханна Арендт о массовой культуре. Педагогика и просвещение. Т. 2, № 2. 2013-02. с. 125–134. doi:10.7256/2306-434x.2013.2.9596. ISSN 2306-434X. Процитовано 26 січня 2020. 
  5. Liberty. The Old Woman, the Tulip, and the Dog. University of Pittsburgh Press. с. 52–52. ISBN 978-0-8229-7965-4.