Ліонель Еверард Неп'єр
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. (березень 2020) |
| Ліонель Еверард Неп'єр | |
|---|---|
| Народився |
9 жовтня 1888[1] Престон, Ланкашир[d], Північно-Західна Англія, Англія, Сполучене Королівство |
| Помер |
15 грудня 1957[1] (69 років) Silchesterd, Бейсінгсток і Дінd, Гемпшир[d], Гемпшир, Велика Британія |
| Діяльність | паразитолог, лікар-інфекціоніст |
| Alma mater | Школа Св. Івана, Лезерхедd |
| Нагороди | |
Ліонель Еверард Неп'єр CIE FRCP (9 жовтня 1888, Престон, Ланкашир — 15 грудня 1957, Сільчестер, Гемпшир) — британський лікар, професор тропічної медицини, відомий підручником «Принципи та практика тропічної медицини» 1946 року та його книгою 1923 року, співавтором якої був Ернест Муїр, «Кала Азар: посібник для студентів та практиків».[2][3]
Біографія[ред. | ред. код]
Неп'єр закінчив школу імені Святого Джона у Лезерхеді, а потім вивчав медицину в лікарні Св. Варфоломея, отримавши кваліфікацію MRCS та LRCP в 1914 році. З 1915 по 1918 рр. Служив у Медичному Корпусі Королівської Армії[4]. Також служив у Середземномор'ї та в Єгипті, на лікарняних кораблях та військових перевезеннях, а потім у Месопотамії, де він перейшов на посаду патологоанатома. Під час Першої світової війни Неп'єр служив у Бомбеї, де він перейшов на посаду патологоанатома[5] а потім повернувся до Англії в 1919 році. Ектон і Ноулс стали професорами новоствореної Школи тропічної медицини в Калькутті і переконали Неп'єра приєднатись до складу персоналу патологоанатомом і спеціаліста-дослідника вісцерального лейшманіозу . Ернест Стрютерс і Неп'єр висунули гіпотезу, що піщана муха передає вісцеральний лейшманіоз.[6] Він пропрацював у школі тропічної медицини Калькутти 22 роки[2] ставши в 1935 році професором тропічної медицини (як наступник Ернеста Муїра), а згодом директором школи. У 1943 році Неп'єр покинув Індію.
Він працював помічником редактора «Індійської Медичної Газети» протягом п'яти років, а також як редактор — десять років.[5] У 1943 році він поїхав до Колумбійського університету Нью-Йорка запрошеним професором і там, у 1946 році, закінчив підручник «Принципи та практика тропічної медицини» . Після повернення в Англію в 1946 р.[7] він став редактором «Журналу тропічної медицини та гігієни».[2]
Нагороди та відзнаки[ред. | ред. код]
- 1940 — член Королівського колледжу лікарів[7]
- 1942 р. — товариш ордена Індійської імперії
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Munk's Roll
- ↑ а б в L. E. Napier, C.I.E., F.R.C.P. British Medical Journal. 2 (5060): 1548—1549. 28 грудня 1957. PMC 1963252. PMID 13489290.
- ↑ Review of Kala-Azar, A Handbook for Students and Practitioners by L. E. Napier and E. Muir. Indian Medical Gazette. 58 (8): 390. August 1923. PMC 5178789. Архів оригіналу за 21 грудня 2020. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ Napier, Lionel Everard (1888-1957), fonds at London School of Hygiene and Tropical Medicine. aim25.com, Archives in London and the M25 area. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 25 березня 2020.
- ↑ а б Dr. L. Everard Napier. Indian Medical Gazette. 78 (5): 252. May 1943. PMC 5158438. PMID 29012190.
- ↑ Gewurtz, Margo S. (1 січня 2017). Transnationalism in Missionary Medicine: The Case of Kala-azar in China and India, 1909–1946. Social Sciences and Missions (англ.). 30 (1–2): 30—43. doi:10.1163/18748945-03001001. ISSN 1874-8945.
- ↑ а б Lionel Everard Napier. Munk's Roll, Vol. V, Lives of the Fellows, Royal College of Physicians. Архів оригіналу за 22 червня 2018. Процитовано 25 березня 2020.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |
|
