Лі Чуньфен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лі Чуньфен
Народився 602(0602)
Баоцзи
Помер 670(0670)
Чан'ань
Підданство Династія Суй, династія Тан
Національність китаєць
Діяльність математик, історик, астроном

Лі Чуньфен (李淳風, 602 — 670) — китайський математик, астроном, історик, видатний коментатор математичних книг часів династій Суй та Тан.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився у 602 році у Баоцзи (провінція Шеньсі). Батько Лі ЧуньФена був даосом, що справило великий вплив на його мислення і призвело до схильності до занять астрологією і нумерологією.

У 627 році Лі Чуньфен був призначений на високу посаду в Астрономічне бюро, де брав участь у розробці нового календаря. У 641 році він став заступником директора, а у 648 році директором Астрономічного бюро. Пізніше Лі Чуньфен працював над календарем Ліньде, який був представлено імператору Гао-цзуну у 665 році. Помер Лі Чуньфен у 670 році у м.Чан'ань.

Астрономія[ред. | ред. код]

Розроблений Лі Чуньфеном календар давав кращі, ніж колишній, результати в обчислені позицій планет. У ньому передбачалося, що в сонячному році 365,2448 дня, тоді як 12 місячних місяців по 29,5306 дня всього містять 354,3672 дня. Інтеркаляція проводилася кожні три роки.

У 633 році Лі Чуньфен ускладнив арміллярну сферу (хунь і), пристосувавши до неї «прилад коректування трьох показників часу» (сань чень і), що складається з трьох пересічних кілець, паралельних екліптиці, місячної траєкторії і екватору. Незважаючи на свою витонченість, даний «прилад» не дозволяв на практиці вести більш точні спостереження, оскільки в процесі його налаштування позиції екліптики і місячної траєкторії природним чином зміщувалися і до початку вимірювання настройка вже не відповідала реальності.

Математика[ред. | ред. код]

Відомий передусім тим, що був головним редактором складеного у 656 році сбірки математичних трактатів для кваліфікаційних іспитів, на матеріалах якого була заснована видана у 1084 році відома збірка «Суань цзин ши шу» («Десять книг рахункового канону»).

Внесок Лі Чуньфена в математику також пов'язаний з вирішенням астрономічних проблем, зокрема обчислення кутової швидкості видимого руху Сонця. Він також розвивав метод кінцевих різниць в обчисленнях, які використовував у роботі над календарем Ліньде.

Історія[ред. | ред. код]

Брав участь у складанні офіційної історій династій Цзінь і Суй — «Цзінь шу» («Книга про Цзінь») і «Суй шу» ("Книга про Суй), де йому належать глави з астрономії, астрології, метрології, математики та музиці.

Інші праці[ред. | ред. код]

Йому належать комментарі до деяких даоських творів. У 645 році він написав класичну роботу з астрології «І си Чжань» ("Ворожіння по циклічним знакам «і» та «си»).

Джерела[ред. | ред. код]

  • Encyclopaedia of the History of Science, Technology, and Medi-cine in Non-western Cultures. Dordrecht. Boston. London, 1997