Перейти до вмісту

Мавзолей Аксарай

Координати: 39°38′53″ пн. ш. 66°58′12″ сх. д. / 39.647969444444° пн. ш. 66.969997222222° сх. д. / 39.647969444444; 66.969997222222
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мавзолей Аксарай
узб. Oqsaroy
39°38′53″ пн. ш. 66°58′12″ сх. д. / 39.647969444444° пн. ш. 66.969997222222° сх. д. / 39.647969444444; 66.969997222222
Країна Узбекистан Редагувати інформацію у Вікіданих
РозташуванняСамарканд Редагувати інформацію у Вікіданих
Типмавзолей Редагувати інформацію у Вікіданих
Стильісламська архітектура
Дата заснуванняXV століття
Мавзолей Аксарай. Карта розташування: Узбекистан
Мавзолей Аксарай
Мавзолей Аксарай
Мавзолей Аксарай (Узбекистан)
Мапа
CMNS: Медіафайли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Мавзолей Аксарай (Ак-Сарай; від тюрк. ак — білий, сарай — палац) — меморіально-культова споруда XV століття у Самарканді, усипальниця самаркандських Тимуридів. Розташований за 30 м на південний схід від мавзолею Гур-Емір.

Історія

[ред. | ред. код]

Точна дата будівництва мавзолею Аксарай і його призначення невідомі. Видатний радянський археолог і історик-сходознавець М. Є. Массон[ru] припускав, що мавзолей призначався для правителя Мавераннахра Абд аль-Латіфа, який через певні обставини[1] не міг бути похований в мавзолеї Гур-Емір. Водночас архітектурні особливості мавзолею і його внутрішнє оздоблення зближують Аксарай з мавзолеєм Ішратхона, що дозволяє віднести його до 1470-х рокі. Припускають, що мавзолей міг служити родовою усипальнею для нащадків чоловічої статі сім'ї султана Абу-Саїда.

До XX століття пам'ятка була сильно зруйнована. В 1924—1925 роках були проведені роботи по консервації будывлы, що врятувало мавзолей від остаточного руйнування. До початку XXI століття він перебував в руїнах. Але в 2007 році мавзолей Аксарай був відновлений за приватні гроші та нині відкритий для туристів.

Архітектура

[ред. | ред. код]

Мавзолей Аксарай однобанний прямокутний в плані, який має хрестоподібний головний зал і три приміщення вхідної групи. Головна зала накрита куполом на високому циліндричному барабані, основа якого опирається на пересічні арки й щитоподібні вітрила. Вузький, влаштований у вигляді сходів дромос[2] веде в облицьований мармуром восьмикутний склеп з неідентифікованими похованнями. Зовнішній декор у будівлі відсутній, що різко контрастує з його багатим внутрішнім оздобленням. В інтер'єрі в підставі стін панель з кашинною[3] мозаїкою. Стіни, вітрила і купол покриті орнаментальним розписом, виконаної в техніці кундаль[4], з рясним використанням позолоти.

  • Світлина XIX століття
    Світлина XIX століття
  • Частина інтер'єру
    Частина інтер'єру
  • Розпис плафона
    Розпис плафона

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Абд аль-Латіф віддав наказ вбити свого батька Улугбека, який був потім похований в мавзолеї Гур-Емір
  2. ↑ Дромос — вирізаний у грунті або скелі прохід до склепу
  3. ↑ Кашин — глазований кахель на рихлій силікатній основі
  4. ↑ Кундаль — різнобарвний розпис з позолотою по рельєфній основі візерунка

Література

[ред. | ред. код]
  • Памятники искусства Советского Союза. Средняя Азия. Справочник-путеводитль / Автор текста и составитель альбома Г.А. Пугаченкова. — М. : Искусство, 1983. — С. 394.

Посилання

[ред. | ред. код]
  • Исторические и архитектурные памятники Самарканда. Мавзолей Ак-Сарай. Архів оригіналу за 20 січня 2013. Процитовано 18 вересня 2012.
  • Вид мавзолею зовні на сайті Panoramio
  • Інтер'єр мавзолею на сайті Panoramio
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мавзолей_Аксарай&oldid=38058275