Маґдалена Туллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Магдалена Туллі)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Магдалина (ім'я).
Маґдалена Туллі
Ім'я при народженні італ. Maddalena Flavia Tulli
Псевдонім Marek Nocny
Народилася 20 жовтня 1955(1955-10-20)[1] (68 років)
Варшава, Польська Народна Республіка
Країна  Республіка Польща
 Італія
Діяльність перекладачка, письменниця-романістка, письменниця, біолог
Alma mater Факультет психології Варшавського університетуd
Жанр роман
Magnum opus Dreams and Stonesd
Членство Асоціація письменників Польщі
Нагороди
CMNS: Маґдалена Туллі у Вікісховищі

Маґдалена Туллі (пол. Magdalena Tulli, уроджена Маддалена Флавія Туллі, пол. Maddalena Flavia Tulli, нар. 20 жовтня 1955 у Варшаві) — польська письменниця і перекладачка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Маґдалена Туллі народилася у Варшаві. Особливим місцем для Маґдалени було місто Лодзь, де народилася її мати, польсько-єврейського походження. Батько Маґдалени був італійцем[2].

1974 року майбутня письменниця закінчила Варшавську середню школу та 1979 року здобула ступінь магістра біології у Варшавському університеті. Після навчання шість місяців працювала на польській науково-антарктичній станції ім. Генрика Арцтовського на острові Кінг-Джордж. 1983 року Маґдалена здобула ступінь доктора наук в Інституті біології та зоології Польської академії наук[3].

Творчість[ред. | ред. код]

1995 року Маґдалена Туллі за свою дебютну книгу «Сни й камені» отримала Премію фонду ім. Косцельських. Маґдалена Туллі є членом Товариства польських письменників.

Твори Маґдалени Туллі було перекладено англійською, французькою, німецькою, російською, хорватською, словенською, чеською, угорською, італійською, шведською, латвійською та литовською мовами[4][5].

Маґдалена Туллі переклала декілька творів: Utraconą Марселя Пруста (2001) з французької мови, Gniew niebios Флер Джеггі (1999) і Długi dzień Ameriga Італо Кальвіно з італійської мови.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Сни й камені (польс. Sny i kamienie) — «OPEN», 1995; «W.A.B.», 1999
    • переклад українською: Маґдалена Туллі «Сни й камені». Повість / пер. з польс. В. Дмитрук. — Л. : Кальварія, 2011. — 112 с.
  • У червоному (польс. W czerwieni) — збірка творів, видавництво W.A.B., 1998
  • Режими (польс. Tryby) — «W.A.B.», 2003
  • Недолік (польс. Skaza) — «W.A.B.», 2006
  • Замість процесу: доповідь про мову ненависті спільно з Сергіушем Ковальським — польс. Zamiast procesu: raport o mowie nienawiści. Warszawa: W.A.B. 2003. с. 547. ISBN 8389291584.
  • Контролер снів (польс. Kontroler snów) — роман під псевдонімом Marek Nocny, видавництво Nisza, 2007[6]
  • Італійські шпильки (польс. Włoskie szpilki) — збірка творів, видавництво Nisza, 2011; видавництво Znak, 2017 (друге видання зі змінами)[7]
  • Шум (польс. Szum) — видавництво Znak, 2014
  • І той, та інший ліс (польс.Ten i tamten las) — видавництво Wilk i Król, 2017[8]
  • Яка красива ілюзія. Під час розмови з Юстиною Домбровською (польс. Jaka piękna iluzja. W rozmowie z Justyną Dąbrowską) — видавництво Znak, 2017[9]

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

1995 — літературна премія фонду ім. Косцельських за твір «Сни й камені»

1999 — фіналіст літературної нагороди «Nike» за твір W czerwieni[10]

1999 — премія польського журналу «Literatura na Świecie» за найкращий переклад

2004 — фіналіст літературної нагороди «Nike» за твір Tryby[11]

2007 — фіналіст літературної нагороди «Nike» за твір Skaza[12]

2007 — номінант польської премії «Nagrodę Osobną»[13] (різновид літературної премії «Nagroda Literacka Gdynia») у категорії проза за роман Skaza[14]

2012 — фіналіст літературної нагороди «Nike» за твір Włoskie szpilki[15][16]

2012 — фіналіст польської премії «Nagrodę Literacką Gdynia» за твір Włoskie szpilki[17]

2012 — фіналіст польської премії «Nagrodę Literacką „Gryfia“» за твір Włoskie szpilki[18][19]

2012 — премія Літературна нагорода Центральної Європи «Angelus» за твір Włoskie szpilki[20]

2013 — лауреат польської премії «Nagroda Literacka im. Juliana Tuwima» за вагомий внесок у літературу

2015 — фіналіст літературної нагороди «Nike» за твір Шум[21]

2018 — лауреат польської літературної премії «Nagroda Literacka m.st. Warszawy» у категорії: література для дітей та підлітків за твір Ten i tamten las[22].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Magdalena Tulli. www.akapit-press.pl. Процитовано 13 вересня 2019.[недоступне посилання]
  3. ↑ Magdalena TULLI – Polscy pisarze i badacze literatury przełomu XX i XXI wieku. www.ppibl.ibl.waw.pl. Архів оригіналу за 17 вересня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
  4. ↑ Світ, який збудував ти. Література. Сучасна українська література. Всеохопний літературний портал (укр.). 25 листопада 2011. Архів оригіналу за 26 листопада 2011. Процитовано 13 вересня 2019.
  5. ↑ Магдалена Тулли. www.livelib.ru. Процитовано 13 вересня 2019.
  6. ↑ Magdalena Tulli: Ludzik mi padł, więc gram następnym, Gazeta Wyborcza, 30 października 2011
  7. ↑ Nie ma zmyślonych opowieści. Warszawa: Agora SA. 15-16 września 2012: 12.
  8. ↑ Mrocznie i śmiesznie, Tygodnik Powszechny, 12 grudnia 2017
  9. ↑ Taka piękna samotność, Tygodnik Powszechny, 23 października 2017
  10. ↑ Nagroda Nike 1999. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
  11. ↑ Nagroda Nike 2004. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 13 вересня 2019.
  12. ↑ Nagroda Nike 2007. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 13 вересня 2019.
  13. ↑ Laureaci 2007 | Nagroda Literacka Gdynia, архів оригіналу за 22 жовтня 2019, процитовано 13 вересня 2019
  14. ↑ Nominowani 2007 | Nagroda Literacka Gdynia, архів оригіналу за 20 липня 2018, процитовано 13 вересня 2019
  15. ↑ Nagroda literacka Nike 2012 - nominacje (пол.). Архів оригіналу за 30 жовтня 2013. Процитовано 13 вересня 2019.
  16. ↑ Nagroda Nike 2012. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
  17. ↑ Laureaci 2012 | Nagroda Literacka Gdynia. Архів оригіналу за 8 січня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
  18. ↑ Laureatki Nagrody Literackiej „Gryfia” (пол.). Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 13 вересня 2019.
  19. ↑ Katarzyna Boni laureatką Nagrody Literackiej 'Gryfia' dla najlepszej autorki (пол.). Архів оригіналу за 10 вересня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
  20. ↑ Znamy finalistów Angelusa 2012 (пол.). Архів оригіналу за 10 серпня 2018. Процитовано 13 вересня 2019.
  21. ↑ Znamy finalistów Nike 2015 | Artykuł | Culture.pl. Архів оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 13 вересня 2019.
  22. ↑ Laureaci 11. edycji Nagrody Literackiej m.st. Warszawy - Nagroda Literacka m.st. Warszawy - Kulturalna Warszawa (пол.), архів оригіналу за 12 червня 2018, процитовано 13 вересня 2019

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Marlena Sęczek «Tulli Magdalena, w: Polscy pisarze i badacze literatury przełomu XX i XXI wieku». Словник бібліографічний, том I (за редакцією Alicji Szałagan), Варшава 2011, стор. 282—285.

Посилання[ред. | ред. код]

Перегляд цього шаблону
  Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Маґдалена_Туллі&oldid=38193446