Маґдалена Туллі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маґдалена Туллі
Magdalena Tulli 2015.jpg
Ім'я при народженні італ. Maddalena Flavia Tulli
Псевдо Marek Nocny
Народилася 20 жовтня 1955(1955-10-20)[1] (64 роки)
Варшава, ПНР
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland.svg Польща
Flag of Italy.svg Італія
Діяльність перекладачка, романістка, письменниця
Alma mater Факультет психології Варшавського університетуd
Мова творів італійська, французька і польська[2]
Жанр роман
Magnum opus Dreams and Stonesd
Членство Асоціація письменників Польщі
Нагороди

CMNS: Маґдалена Туллі на Вікісховищі

Маґдалена Туллі (пол. Magdalena Tulli, уроджена Маддалена Флавія Туллі, пол. Maddalena Flavia Tulli, нар. 20 жовтня 1955 у Варшаві) — польська письменниця і перекладачка.

Життєпис[ред. | ред. код]

Маґдалена Туллі народилася у Варшаві. Особливим місцем для Маґдалени було місто Лодзь, де народилася її мати, польсько-єврейського походження. Батько Маґдалени був італійцем[3].

1974 року майбутня письменниця закінчила Варшавську середню школу та 1979 року здобула ступінь магістра біології у Варшавському університеті. Після навчання шість місяців працювала на польській науково-антарктичній станції ім. Генрика Арцтовського на острові Кінг-Джордж. 1983 року Маґдалена здобула ступінь доктора наук в Інституті біології та зоології Польської академії наук[4].

Творчість[ред. | ред. код]

1995 року Маґдалена Туллі за свою дебютну книгу «Сни й камені» отримала Премію фонду ім. Косцельських. Маґдалена Туллі є членом Товариства польських письменників.

Твори Маґдалени Туллі було перекладено англійською, французькою, німецькою, російською, хорватською, словенською, чеською, угорською, італійською, шведською, латвійською та литовською мовами[5][6].

Маґдалена Туллі переклала декілька творів: Utraconą Марселя Пруста (2001) з французької мови, Gniew niebios Флер Джеггі (1999) і Długi dzień Ameriga Італо Кальвіно з італійської мови.

Вибрані твори[ред. | ред. код]

  • Сни й камені (польс. Sny i kamienie) — «OPEN», 1995; «W.A.B.», 1999
    • переклад українською: Маґдалена Туллі «Сни й камені». Повість / пер. з польс. В. Дмитрук. — Л. : Кальварія, 2011. — 112 с.
  • У червоному (польс. W czerwieni) — збірка творів, видавництво W.A.B., 1998
  • Режими (польс. Tryby) «W.A.B.», 2003
  • Недолік (польс. Skaza) — «W.A.B.», 2006
  • Замість процесу: доповідь про мову ненависті спільно з Сергіушем Ковальським — польс. Zamiast procesu: raport o mowie nienawiści. Warszawa: W.A.B. 2003. с. 547. ISBN 8389291584. 
  • Контролер снів (польс. Kontroler snów) — роман під псевдонімом Marek Nocny, видавництво Nisza, 2007[7]
  • Італійські шпильки (польс. Włoskie szpilki) збірка творів, видавництво Nisza, 2011; видавництво Znak, 2017 (друге видання зі змінами)[8]
  • Шум (польс. Szum) — видавництво Znak, 2014
  • І той, та інший ліс (польс.Ten i tamten las) видавництво Wilk i Król, 2017[9]
  • Яка красива ілюзія. Під час розмови з Юстиною Домбровською (польс. Jaka piękna iluzja. W rozmowie z Justyną Dąbrowską) — видавництво Znak, 2017[10]

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

1995 — літературна премія фонду ім. Косцельських за твір «Сни й камені»

1999 — фіналіст літературної нагороди «Nike» за твір W czerwieni[11]

1999 — премія польського журналу «Literatura na Świecie» за найкращий переклад

2004 — фіналіст літературної нагороди «Nike» за твір Тryby[12]

2007 — фіналіст літературної нагороди «Nike» за твір Skaza[13]

2007 — номінант польської премії «Nagrodę Osobną»[14] (різновид літературної премії «Nagroda Literacka Gdynia») у категорії проза за роман Skaza[15]

2012 — фіналіст літературної нагороди «Nike» за твір Włoskie szpilki[16][17]

2012 — фіналіст польської премії «Nagrodę Literacką Gdynia» за твір Włoskie szpilki[18]

2012 — фіналіст польської премії «Nagrodę Literacką „Gryfia“» за твір Włoskie szpilki[19][20]

2012 — премія Літературна нагорода Центральної Європи «Angelus» за твір Włoskie szpilkі[21]

2013 — лауреат польської премії «Nagroda Literacka im. Juliana Tuwima» за вагомий внесок у літературу

2015 — фіналіст літературної нагороди «Nike» за твір Шум[22]

2018 — лауреат польської літературної премії «Nagroda Literacka m.st. Warszawy» у категорії: література для дітей та підлітків за твір Ten i tamten las[23].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. SNAC — 2010.
  2. Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  3. Magdalena Tulli. www.akapit-press.pl. Процитовано 2019-09-13. 
  4. Magdalena TULLI – Polscy pisarze i badacze literatury przełomu XX i XXI wieku. www.ppibl.ibl.waw.pl. Процитовано 2019-09-13. 
  5. Світ, який збудував ти. Література. Сучасна українська література. Всеохопний літературний портал (uk). 2011-11-25. Процитовано 2019-09-13. 
  6. Магдалена Тулли. www.livelib.ru. Процитовано 2019-09-13. 
  7. Magdalena Tulli: Ludzik mi padł, więc gram następnym, Gazeta Wyborcza, 30 października 2011
  8. Nie ma zmyślonych opowieści. Warszawa: Agora SA. 15-16 września 2012. с. 12. 
  9. Mrocznie i śmiesznie, Tygodnik Powszechny, 12 grudnia 2017
  10. Taka piękna samotność, Tygodnik Powszechny, 23 października 2017
  11. Nagroda Nike 1999. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 13 вересня 2019. 
  12. Nagroda Nike 2004. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 13 вересня 2019. 
  13. Nagroda Nike 2007. Архів оригіналу за 8 липня 2015. Процитовано 13 вересня 2019. 
  14. Laureaci 2007 | Nagroda Literacka Gdynia. 
  15. Nominowani 2007 | Nagroda Literacka Gdynia. 
  16. Nagroda literacka Nike 2012 - nominacje (pl). 
  17. Nagroda Nike 2012. Архів оригіналу за 27 березня 2019. Процитовано 13 вересня 2019. 
  18. Laureaci 2012 | Nagroda Literacka Gdynia. 
  19. Laureatki Nagrody Literackiej „Gryfia” (pl). Архів оригіналу за 5 березня 2018. Процитовано 13 вересня 2019. 
  20. Katarzyna Boni laureatką Nagrody Literackiej 'Gryfia' dla najlepszej autorki (pl). 
  21. Znamy finalistów Angelusa 2012 (pl). 
  22. Znamy finalistów Nike 2015 | Artykuł | Culture.pl. 
  23. Laureaci 11. edycji Nagrody Literackiej m.st. Warszawy - Nagroda Literacka m.st. Warszawy - Kulturalna Warszawa (pl). 

Бібліографія[ред. | ред. код]

  • Marlena Sęczek «Tulli Magdalena, w: Polscy pisarze i badacze literatury przełomu XX i XXI wieku». Словник бібліографічний, том I (за редакцією Alicji Szałagan), Варшава 2011, стор. 282—285.

Посилання[ред. | ред. код]