Мазіньйо Олівейра

	Мазіньйо Олівейра
Особисті дані
Повне ім'я	Альдемар Ауреліо де; Олівейра Фільйо
Народження	26 грудня 1965 (58 років)
	Гуаружа, Сан-Паулу, Бразилія
Зріст	180 кг
Вага	73 см
Громадянство	Бразилія
Позиція	нападник
Професіональні клуби*
Національна збірна
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.

Вальдемар Ауреліано де Олівейра Фільйо (порт. Waldemar Aurelio de Oliveira Filho), більш відомий як Мазіньйо (порт. Mazinho, нар. 26 грудня 1965, Гуаружа) — бразильський футболіст, що грав на позиції нападника.

Виступав, зокрема, за німецьку «Баварію», японські «Касіма Антлерс» і «Кавасакі Фронталє» та ряд бразильських клубів, а також національну збірну Бразилії, у складі якої став срібним призером Кубка Америки.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1985 року виступами за команду клубу «Сантус», взявши участь лише у 9 матчах чемпіонату.

Згодом з 1987 по 1991 рік грав з поперемінним успіхом у складі бразильських клубів «Санту-Андре», «Сан-Бенту», «Атлетіку Паранаенсе» та «Брагантіно». З останнім клубом Мазінью виграв чемпіонат штату Сан-Паулу в 1990 році.

На початку 1991 року в Південну Америку вирушила делегація «Баварії», очолювана менеджером Улі Генессом, спільно з тренером Юппом Гайнкесом і його помічником Егоном Коордес. Їхньою метою було знайти першого бразильця для «рекордмайстера», суперзірку, яка може зробити з м'ячем все, що завгодно. «Баварська трійця» повернулася в Мюнхен з двома гравцями: ними стали Бернардо Фернандес да Сілва і Мазінью. Вони хотіли взяти тільки Мазінью, але тут у справу втрутилися агенти і порадники: два бразильця йшли в одному комплекті, так що довелося взяти обох^[1].

Якраз у свій дебют, 14 серпня 1991 року, на 89 хвилині гри він приніс своїй команді перемогу 1:0 проти «Фортуни» (Дюссельдорф). Але потім пройшли 4 безгольові тижня. Журналісти постійно писали, що він повинен нарешті відплатити за прекрасне ставлення до його персони. Всього у 28 іграх, які він зіграв в своєму першому сезоні, бразилець забив вісім голів, а також по два рази відзначався в матчах кубку та єврокубку.

У наступному сезоні Мазінью провів свою одну з найважливіших ігор у Німеччині^[1]. 12 вересня 1992 року в другому раунді Кубка Німеччини «Баварія» зустрічалася з дортмундською «Боруссією». Мазінью був на висоті в тій грі: на 58 хвилині матчу він вивів «мюнхенців» вперед 2:1, і він був близький до того, щоб стати героєм того матчу, але за шість хвилин до кінця Стефан Шапюїза зрівняв рахунок. Гра продовжилася в серії одинадцятиметрових ударів. Команди забили свої перші три удари. Настала черга Мазінью, який пробив прямо в праву штангу, через що «Баварія» була переможена, а Мазіньо в подальшому зміг відзначитися лише двічі в Бундеслізі до 1995 року.

Історія могла повернутися в кращу сторону влітку 1994 року, коли Джованні Трапаттоні вигнав єдиного колумбійського легіонера в історії клубу Адольфо Валенсію, а Мазінью, який останні місяці провів в оренді в бразильському «Інтернасьйоналі» і в другій команді «Баварії», зайшов в офіс команди на Зебенер-штрассе і сказав: «Тепер я буду забивати! Я потрібен Трапаттоні!»^[1]. Він розповідав, що хоче переїхати до Мюнхена, побудувати віллу і перевезти свою дружину Клаудію і синів Майкла і Брайана 15 вересня з Сан-Паулу в Німеччину. Власне кажучи, вони приїхали, але будинок був недобудований, а через кілька тижнів після їх прибуття нападник зіграв свою останню гру у футболці «Баварії». Його замінили на 34 хвилині на Томаса Штрунца у дербі проти «Мюнхен 1860». Кількома днями раніше був представлений його наступник Жан-П'єр Папен. Він теж підійшов до мікрофона на Зебенер-штрассе і сказав: «Тут здорово! Тут мій світ!»^[1].

Після цього Мазінью повернувся на батьківщину і протягом 1995 року грав за «Фламенго», ставши з клубом володарем Кубка Гуанабара.

1996 року уклав контракт з японським клубом "Касіма Антлерс, у складі якого провів наступні п'ять сезонів своєї кар'єри гравця, вигравши за цей час сім національних трофеїв, після чого ще сезон провів у «Кавасакі Фронталє».

Завершив професійну ігрову кар'єру 2001 року у клубі «Брагантіно», у складі якого вже виступав раніше.

Виступи за збірну[ред. | ред. код]

13 грудня 1990 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії в товариській грі проти збірної Мексики у Лос-Анджелесі.

У наступному році у складі збірної був учасником Кубка Америки 1991 року у Чилі, де разом з командою здобув «срібло».

Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала усього 2 роки, провів у формі головної команди країни 9 матчів, забивши 2 голи.

Статистика[ред. | ред. код]

Чемпіонат			Ліга		Кубок		Кубок ліги		Всього
Сезон	Клуб	Ліга	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи
Бразилія			Ліга		Кубок Бразилії		Кубок Ліги		Всього
1985	«Сантус»	Серія A	6	0					6	0
1986			3	0					3	0
1987			0	0					0	0
1988			0	0					0	0
1989	«Атлетіку Паранаенсе»		11	3					11	3
1990	«Брагантіно»		12	2					12	2
1991	«Брагантіно»		21	6					21	6
Німеччина			Ліга		Кубок Німеччини		Кубок німецької ліги		Всього
1991/92	«Баварія»	Бундесліга	28	8	1	2	4	2	33	12
1992/93			17	3	2	2	-		19	5
1993/94			1	0	0	0	0	0	1	0
Бразилія			Ліга		Кубок Бразилії		Кубок Ліги		Всього
1993	«Інтернасьйонал»	Серія A	9	2					9	2
1994	«Інтернасьйонал»	Серія A	0	0					0	0
Німеччина			Ліга		Кубок Німеччини		Кубок німецької ліги		Всього
1994/95	«Баварія»	Бундесліга	3	0	0	0	1	0	4	0
Бразилія			Ліга		Кубок Бразилії		Кубок Ліги		Всього
1995	«Фламенго»	Серія A	0	0					0	0
Японія			Ліга		Кубок Імператора		Кубок Джей-ліги		Всього
1995	«Касіма Антлерс»	Джей-ліга	9	4	2	2	-		11	6
1996			19	11	3	3	13	2	35	16
1997			31	22	5	7	12	6	48	35
1998			24	9	4	1	4	2	32	12
1999			17	6	2	0	1	0	20	6
2000	«Кавасакі Фронталє»		8	1	0	0	1	1	9	2
Бразилія			Ліга		Кубок Бразилії		Кубок Ліги		Всього
2001	«Брагантіно»	Серія B	0	0					0	0
Країна	Бразилія		62	13					62	13
	Німеччина		49	11					49	11
	Японія		108	53	16	13	31	11	155	77
Всього			219	77	16	13	31	11	266	101