Майборський Володимир Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Володимир Петрович Майборський
Народився1 жовтня 1911(1911-10-01)
Зіньки
Помер7 січня 1987(1987-01-07) (75 років)
Зіньки
ГромадянствоСРСР СРСР
Національністьукраїнець
Учасникнімецько-радянська війна
Військове званнястаршина запасу
Нагороди
Герой Радянського Союзу
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни I ступеня Медаль «За відвагу»

Володимир Петрович Майборський (1 жовтня 1911, с. Зіньки, Перерослівська волость, Острозький повіт, Волинська губернія, Російська імперія — 7 січня 1987, с. Зіньки, Шепетівський район, Хмельницька область[1]) — Герой Радянського Союзу[2], кулеметник 7-го полку 24-ї стрілецької Залізної дивізії, старшина запасу, почесний громадянин міста Коломиї[3].

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився у селі Зіньки, Перерослівської волості, Острозького повіту, Волинської губернії (нині — Шепетівського району, Хмельницької області, Україна).

Після закінчення сільської школи працював у колгоспі, потім вантажником Херсонського річкового порту. В боях з червня 1941 року на Чорноморському флоті, 1-му Українському фронті.

В боях на Прикарпатті біля села Черемхів Івано-Франківської області 13 липня 1944 року повторив подвиг Олександра Панкратова[4] — Олександра Матросова[5], за що Указом Президії Верховної Ради СРСР від 24 березня 1945 року кулеметнику 7-го полку 24-ї стрілецької Залізної дивізії рядовому Майборському Володимиру Петровичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу. За щасливої випадковості і завдяки надзвичайно міцній статурі Володимир Майборський вижив і вилікувався від страшних поранень, тільки лікарям довелося ампутувати ногу. Демобілізувався із армії у військовому званні старшина.

У післявоєнні роки Володимир Петрович працював у колгоспі, був головою сільської Ради. Помер легендарний ветеран 7 січня 1987 року. Похований у рідному селі Зіньки[6].

Нагороди

[ред. | ред. код]

Володимир Петрович був нагороджений:

Пам'ять

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. С. Б. Ворошкевич. Майборський Володимир Петрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2017. — Т. 18 : Лт — Малицький. — 711 с. — ISBN 978-966-02-7999-5.
  2. а б в Нагородний лист вх. № 09914 від 15.09.1944 року, (Указ від 24 березня 1945). Електронний банк документів «Подвиг народу». Майборський Володимир Петрович [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
  3. Михайло Арсак «Правда Перемоги і про переможців». Архів оригіналу за 26 вересня 2012. Процитовано 17 вересня 2010.
  4. Панкратов Олександр Костянтинович на сайті «Герои страны». Архів оригіналу за 6 жовтня 2013. Процитовано 24 вересня 2010.
  5. Олександр Матросов — Правда про подвиг. Архів оригіналу за 1 лютого 2009. Процитовано 24 вересня 2010.
  6. Історична спадщина села Зіньки[недоступне посилання з липня 2019]
  7. Електронний банк документів «Подвиг народу». Майборський Володимир Петрович. Архів оригіналу за 26 вересня 2012. Процитовано 6 липня 2012.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Майборський Володимир Петрович // Безсмертя. Книга. Пам'яті України. 1941—1945 / Головна редакційна колегія: І. О. Герасимов (голова), І. Т. Муковський та П. П. Панченко (заступники голови), Р. Г. Вишневський (відповідальний секретар). — Київ : Пошуково-видавниче агентство «Книга Пам'яті України», 2000. — С. 768. — ISBN 5-12-001783-1.

Посилання

[ред. | ред. код]