Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Майкл Фут англ. Michael Foot
Народився
23 липня 1913 (1913-07-23 ) [1] […] Плімут City of Plymouth [d] Девон Англія Сполучене Королівство Помер
3 березня 2010 (2010-03-03 ) [4] [1] […] (96 років) Hampstead [d] Кемден Великий Лондон Великий Лондон[d] Англія Велика Британія хвороба Громадянство(підданство)
Велика Британія Діяльність
політик журналіст сценарист біограф Alma mater
Водгем-коледж [d] Знання мов
англійська [1] Членство
Королівське літературне товариство Посада
Лідер опозиції [d] Deputy Leader of the Labour Party [d] лідер Лейбористської партії [d] Leader of the House of Commons [d] Lord President of the Council [d] Secretary of State for Employment [d] Shadow Leader of the House of Commons [d] Член Таємної ради Великої Британії [d] член 50-го парламенту Об'єднаного королівства [d] [5] член 49-го парламенту Об'єднаного королівства [d] [5] член 48-го парламенту Сполученого королівства [d] [5] член 47-го парламенту Сполученого королівства [d] [5] член 46-го парламенту Сполученого королівства [d] [5] член 45-го парламенту Сполученого королівства [d] [5] член 44-го парламенту Великої Британії [d] [5] член 43-го парламенту Великої Британії [d] [5] Member of the 42nd Parliament of the United Kingdom [d] [5] Member of the 40th Parliament of the United Kingdom [d] [5] Member of the 39th Parliament of the United Kingdom [d] [5] Member of the 38th Parliament of the United Kingdom [d] [5] Партія
Лейбористська партія Батько
Isaac Foot [d] Брати, сестри
• John Foot, Baron Foot [d] У шлюбі з
Jill Craigie [d] Нагороди
IMDb
nm0285192
Майкл Фут (англ. Michael Foot 22 липня 1913 — †3 березня 2010 ) — британський політик, який на початку 1980-х років очолював Лейбористську партію .
Фут був вперше обраний до парламенту в 1945 році й залишався депутатом Палати громад протягом 42 років. Він прославився як яскравий оратор і автор багатьох публіцистичних статей і книг.
Майкл Фут був представником лівого крила партії, одним із лідерів руху за ядерне роззброєння . Фут пішов у відставку з посади лідера лейбористів у 1983 році, після разючої поразки на виборах, яку завдали його партії консерватори на чолі з Маргарет Тетчер .
.jpg)
