Малий Раковець
| село Малий Раковець | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Закарпатська область |
| Район | Хустський район |
| Тер. громада | Білківська громада |
| Код КАТОТТГ | UA21120010060069760 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1325 |
| Населення | 3127 |
| Територія | 875121 км² |
| Площа | 3,388 км² |
| Густота населення | 910,86 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 90144 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°15′51″ пн. ш. 23°12′23″ сх. д. / 48.26417° пн. ш. 23.20639° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
336 м |
| Водойми | струмок Тодолиць, Буковецький струмок |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 90144, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Малий Раковець, вул. Центральна, 5 |
| Карта | |
| Мапа | |
| |
Ма́лий Ра́ковець — село в Білківській громаді Хустського району Закарпатської області України.
Селом тече струмок Тодолиць.
В селі Малий Раковець є 3 школи, 2 дошкільно-навчальні заклади. Село Малий Раковець розташоване за 18 км від районного центру, у сприятливих кліматичних умовах на півдні Закарпаття. Село межує з Хустським і Виноградівським районами, селами: Імстичево, Великий Раковець
Поблизу села розташована гора Тупий — найвища вершина масиву Тупий (частина Вулканічного хребта) в Українських Карпатах.
Плитянка
Плитянка — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.
Обєднане з селом Малий Раковець рішенням облвиконкому Закарпатської області № 438 від 30.07.1962
Село Малий Раковець розкидано на семи пагорбах. На одному з них — присілок Плитянка. Він знаходиться майже за три кілометри від центру села. Розпуття, де розходяться три дороги, як іти у присілок Плитянки, відоме місцем збору босоркань та їхніх гулянь і злих діянь.
Назва присілка «Плитянки» походить від слова «плыисти». Через Плитянки в давні часи були дороги, якими люди возили дрова «чморгом». При цьому ті «чморгаки» (дрова) часто «пливли», тобто втікали набік з дороги. Присілок " Плитянки " займає третю частину Малого Раківця і налічує 126 хат.
До 1929 року на присілку «Плитянки» власної школи не було. Всі діти з Плитянок ходили до школи, яка знаходилася в центрі села. Історія школи як такої веде свій початок з 1934 року. З огляду на те, що контроль за освітою із боку сільської управи з центру був ослаблений та через значну віддаленість від центру було прийнято рішення початком 1934/1935 н.р. створити в Плитянках самостійну управу, як адміністративну так і педагогічну .
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2941 особа, з яких 1422 чоловіки та 1519 жінок.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3072 особи.[2]
Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1887)
Храм було збудовано греко-католиками, адже все село належало до Мукачівської Греко-Католицької Єпархії . Проте з приходом радянської влади, а точніше під тиском Московського патріархату, церкву відібрали й передали у користування православним московської юрисдикції, які там діють і понині!
Наступну, муровану церкву звели в базилічному стилі. Ю. Жаткович у праці «Етнографический очерк угро-русских» (1895) згадує одного з будівничих храму — відомого теслю Федора Ляха, який працював над спорудженням церков, шкіл і фар. У 1885 році майстер Лях майстерно вкрив турню новозбудованої церкви бляхою, хоча раніше бляхарством не займався.
Після встановлення радянської влади місцевого греко-католицького священика, який тут у селі прослужив 20 років Степана Вербящука, дня 8 травня 1948 році засудили до 10 років каторги. Тоді ж храм передали у користування Московському патріархату, який володіє ним і донині.
У 1991 році Іван Андрішко виконав внутрішній розпис церкви.
В теперішньому часі, вторгнення Росії до України, в селі йде мова про повернення храму і цілої громади до віри своїх дідів і прадідів(греко-католицької церкви)!
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,68 % |
| російська | 0,23 % |
| молдовська | 0,06 % |
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
- Погода в селі [Архівовано 5 березня 2008 у Wayback Machine.]
| Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
