Перейти до вмісту

Малий Раковець

Координати: 48°15′51″ пн. ш. 23°12′23″ сх. д. / 48.26417° пн. ш. 23.20639° сх. д. / 48.26417; 23.20639
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Малий Раковець
Країна Україна Україна
Область Закарпатська область
Район Хустський район
Тер. громада Білківська громада
Код КАТОТТГ UA21120010060069760 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1325
Населення 3127
Територія 875121 км²
Площа 3,388 км²
Густота населення 910,86 осіб/км²
Поштовий індекс 90144
Географічні дані
Географічні координати 48°15′51″ пн. ш. 23°12′23″ сх. д. / 48.26417° пн. ш. 23.20639° сх. д. / 48.26417; 23.20639
Середня висота
над рівнем моря
336 м
Водойми струмок Тодолиць, Буковецький струмок
Місцева влада
Адреса ради 90144, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Малий Раковець, вул. Центральна, 5
Карта
Малий Раковець. Карта розташування: Україна
Малий Раковець
Малий Раковець
Малий Раковець. Карта розташування: Закарпатська область
Малий Раковець
Малий Раковець
Мапа
Мапа

Ма́лий Ра́ковець — село в Білківській громаді Хустського району Закарпатської області України.

Селом тече струмок Тодолиць.

В селі Малий Раковець є 3 школи, 2 дошкільно-навчальні заклади. Село Малий Раковець розташоване за 18 км від районного центру, у сприятливих кліматичних умовах на півдні Закарпаття. Село межує з Хустським і Виноградівським районами, селами: Імстичево, Великий Раковець

Поблизу села розташована гора Тупий — найвища вершина масиву Тупий (частина Вулканічного хребта) в Українських Карпатах.


Плитянка

Плитянка — колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Малий Раковець рішенням облвиконкому Закарпатської області № 438 від 30.07.1962

Село Малий Раковець розкидано на семи пагорбах. На одному з них — присілок Плитянка. Він знаходиться майже за три кілометри від центру села. Розпуття, де розходяться три дороги, як іти у присілок Плитянки, відоме місцем збору босоркань та їхніх гулянь і злих діянь.

Назва присілка «Плитянки» походить від слова «плыисти». Через Плитянки в давні часи були дороги, якими люди возили дрова «чморгом». При цьому ті «чморгаки» (дрова)  часто «пливли», тобто втікали набік з дороги. Присілок " Плитянки " займає третю частину Малого Раківця і налічує 126 хат.

До 1929 року на присілку «Плитянки» власної школи не було. Всі діти з Плитянок ходили до школи, яка знаходилася в центрі села. Історія школи як такої веде свій початок з 1934 року. З огляду на те, що контроль за освітою із боку сільської управи з центру був ослаблений  та через значну віддаленість від  центру було прийнято рішення початком 1934/1935 н.р. створити в Плитянках самостійну управу, як адміністративну так  і педагогічну .

Населення

[ред. | ред. код]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2941 особа, з яких 1422 чоловіки та 1519 жінок.[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 3072 особи.[2]

Храми

[ред. | ред. код]

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (1887)

Храм було збудовано греко-католиками, адже все село належало до Мукачівської Греко-Католицької Єпархії . Проте з приходом радянської влади, а точніше під тиском Московського патріархату, церкву відібрали й передали у користування православним московської юрисдикції, які там діють і понині!

Наступну, муровану церкву звели в базилічному стилі. Ю. Жаткович у праці «Етнографический очерк угро-русских» (1895) згадує одного з будівничих храму — відомого теслю Федора Ляха, який працював над спорудженням церков, шкіл і фар. У 1885 році майстер Лях майстерно вкрив турню новозбудованої церкви бляхою, хоча раніше бляхарством не займався.

Після встановлення радянської влади місцевого греко-католицького священика, який тут у селі прослужив 20 років Степана Вербящука, дня 8 травня 1948 році засудили до 10 років каторги. Тоді ж храм передали у користування Московському патріархату, який володіє ним і донині.

У 1991 році Іван Андрішко виконав внутрішній розпис церкви.

В теперішньому часі, вторгнення Росії до України, в селі йде мова про повернення храму і цілої громади до віри своїх дідів і прадідів(греко-католицької церкви)!

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]

Мова Відсоток
українська 99,68 %
російська 0,23 %
молдовська 0,06 %

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання

[ред. | ред. код]