Малу Драєр

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Малу Драєр
нім. Malu Dreyer
Malu Dreyer Re publica faces 2019 (47797689221).jpg
Прізвисько Malu
Народилася 6 лютого 1961(1961-02-06)[1][2][…] (60 років)
Нойштадт, Рейнланд-Пфальц, ФРН[1][2]
Країна Flag of Germany.svg Німеччина[4]
Місце проживання
Діяльність політична діячка, юристка, суддя
Alma mater Майнцський університет і Claremont High Schoold
Знання мов німецька
Посада прем'єр-міністр Рейнланд-Пфальцуd[2]
Партія Соціал-демократична партія Німеччини[2]
Конфесія Римо-католицька церква
Сайт malu-dreyer.com
Малу Драєр, 2019

Марі-Луїзе Анна «Малу» Драєр[5] (нім. Malu Dreyer; 6 лютого 1961(19610206), Нойштадт) — німецька політикиня (СДП), з 16 січня 2013 року — прем'єрміністерка землі Рейнланд-Пфальц. З 18 травня 2016 року вона очолює перший червоно-жовто-зелений урядовий кабінет у країні (альянс СДП, ВДП і Зелених, відомий як «світлофорна коаліція»). Раніше вона очолювала червоно-зелену коаліцію. Драєр є також головою Комісії з питань телерадіомовлення земель і головою ради директорів 2-го Каналу Німецького Телебачення — ZDF.

З 1-го листопада 2016 року по 31 жовтня 2017 року вона обіймала посаду президента Бундесрату.

Раніше, ще з березня 2002 року, вона належала до земельного уряду Рейнланд-Пфальц, обіймаючи посаду міністерки з соціальних питань, праці та сім'ї.

Після відставки Андреи Налес вона тимчасово очолювала СДП з червня 2019 року по грудень 2019 року, поки не були обрані нові голови. З грудня 2017 року по грудень 2019 року вона була заступницею голови федерації своєї партії.

Життєпис[ред. | ред. код]

Походження, навчання і професійна кар'єра (1961-2002)[ред. | ред. код]

Драєр народилася другою дитиною у сім'ї виховательки й директора школи.[6] Після навчання за кордоном у Клермонті, штат Каліфорнія у 1977 році[7] та закінчення абітури у 1980 році у гімназії імені Кете Кольвіц в Нойштадт-на-дер-Вайнштрассе вона почала вивчати англістику і католицьку теологію в Університеті Майнца ім. Йоганна Гутенберга. Наступного року вона перейшла на фалькультет правознавства. У 1987 році вона склала перший, а через три роки другий державний іспит.

З 1989 року Драєр працювала в Університеті Майнца науковою співробітницею Ганса-Йоахіма Плуґа. У 1991 році вона була призначена суддею на пробний період і отримала контракт на службу на посаду прокурора в місті Бад-Кройцнах.[7]

Політикиня СДП з 1994 року[ред. | ред. код]

Драєр є членкинею СДП з 1994 року. З 1995 по 1997 роки вона була на посаді мера міста Бад-Кройцнах. З 1997 року вона очолювала відділ із соціальних питань, молоді й житла столиці федеральної землі Рейнланд-Пфальц — Майнц.

Міністерка уряду Рейнланд-Пфальц (2002-2013)[ред. | ред. код]

15-го березня 2002 року тодішній прем'єрміністр Курт Бек призначив її в свій кабінет наступницею Флоріана Герстера. Драєр була міністеркою праці, соціальних питань, охорони здоров'я і демографії землі Рейнланд-Пфальц до січня 2013 року. В державному парламенті Рейнланд-Пфальц її сильно критикувала опозиція в ході так званої «афери-Родальбен». У листопаді 2003 року була зарізана на смерть вихователька молодіжного виховного закладу в південно-західному місті Пфальц двома ув'язненими 16-ти й 17-ти років. Опозиція звинуватила міністерку соціальних справ у нехтуванні планування і реалізації проєкту «розміщення у виховному закладі замість попереднього ув'язнення» та вимагала її відставки у 2004 році.[8]

З 2005 по 2013 рік Драєр була головою СДП Трір. На земельних виборах 26 березня 2006 року, які були надзвичайно успішними для СДП, Драєр висувала свою кандидатуру на окрузі Трір як наступниця президента ландтаґу Крістофа Ґрімма; серед іншого вона змагалася проти голови земельної партії ХДС і головного кандидата Крістофа Бера, який пішов у відставку з усіх партійних повноважень після виборів. На земельних виборах 2011 року вона знову отримала прямий мандат в окрузі Трір, набравши 40,6 відсотки перших голосів. На земельних виборах 2016 року їй вдалося збільшити кількість перших голосів до 49,6 відсотків і, таким чином, знову виграти у виборчому окрузі.

Прем'єрміністерка Рейнланд-Пфальц (2013 рік по сьогодні)[ред. | ред. код]

Малу Драєр на конференції федеральної партії СДП разом з її попередником Куртом Беком, 2015 рік
Малу Драєр складає присягу на посаду прем'єрміністерки 18 травня 2016 року в ландтазі; ліворуч президент ландтаґу Гендрік Герінґ

Після того, як 28 вересня 2012 року Курт Бек оголосив про свою відставку з посади прем'єрміністра Рейнланд-Пфальц з початку 2013 року,[9][10] 16 січня 2013 року Драєр була обрана ландтаґом на посаду глави уряду, набравши 60 із 100 голосів. Вона стала першою жінкою, яка управляє землею Рейнланд-Пфальц. На момент її обрання у Німеччині було ще троє прем'єрміністерок (Ганнелоре Крафт, Аннеґрет Крамп-Карренбауер і Крістіне Ліберкнехт).[11] Дреєр також перейняла від Курта Бека посаду голови Комісії радіомовлення земель.[12]

На земельних виборах 13-го березня 2016 року вона вперше висунула свою кандидатуру як головна кандидатка від СДП. Таким чином, партія змогла досягти кінцевого результату, набравши 36,2 відсотків голосів. Як зазначали деякі попередні опитування, СДП досить відставала від ХДС на більшості виборчих дільниць за останні два роки до виборів. ЗМІ відзначали, що СДП змогла досягнути значних показників завдяки великій популярності Малу Драєр.

На противагу цьому ХДС зазнала провалу з кінцевим результатом у 31,8 відсотків голосів, який був найнижчим в історії партії. Лідерка депутатської групи ХДС Юлія Клекнер вдруге зазнала поразки як головна кандидатка ХДС на земельних виборах у Рейнланд-Пфальц.

18-го травня 2016 року Драєр була переобрана прем’єрміністеркою коаліції СДП-ВДП-Зелених, набравши 52 голоси.[13] 8-го червня 2016 року Драєр оголосила, що через подвійне навантаження вона складе свій мандат у ландтзі 1 серпня 2016 року.[14]

14 жовтня 2016 року вона була обраною наступницею Станіслава Тілліха на посаду голови Бундесрату. Вона була на цій посаді з 1 листопада 2016 року по 1 листопада 2017 року.

30 червня 2017 року Драєр було обрано головою Ради директорів ZDF.

На конференції партії СДП 7 грудня 2017 року Драєр було обрано однією із федеральних президентів партії.

Кабінети[ред. | ред. код]

  • Кабінет Бека III (березень 2002—травень 2006): міністерка праці, соціальних питань, сім'ї та охорони здоров'я
  • Кабінет Бека IV (травень 2006—травень 2011): міністерка праці, соціальних питань, охорони здоров'я, сім'ї та жінок
  • Кабінет Бека V (травень 2011—січень 2013): міністерка з соціальних питань, праці, охорони здоров'я та демографії
  • Кабінет Драєр I (січень 2013—травень 2016): прем'єрміністерка
  • Кабінет Драєр II (з 18 травня 2016 року): прем’єрміністерка

Особисте життя[ред. | ред. код]

Mалу Драєр, re: publica 2019

Малу Драєр заміжня за Клаусом Єнсеном, який з липня 2004 року обіймав посаду державного секретаря землі Рейнланд-Пфальц, а з 2007 по 2015 роки — мера Тріра.[15] Сповідниця-католичка живе зі своїм чоловіком в районі Шамматдорф[16] неподалік бенедиктинського абатства святого Маттея у Трірі. У листопаді 2016 року Центральний комітет німецьких католиків обрав Малу Драєр однією із 45 членів.[17]

У 1995 році у Драєр був діагностований розсіяний склероз,[18][19] саме тому їй доводиться використовувати інвалідний візок на більші відстані. Крім того, вона є покровителькою TAG Trier — проєкту для людей із розсіяним склерозом.

Відзнаки[ред. | ред. код]

  • 2015: Німецька премія за догляд
  • 2018: Премія миру ім. Генріха Альберца[20]
  • 2019: Премія ім. Августа Бебеля Фонду Августа Бебеля[21]

Праці[ред. | ред. код]

  • Майбутнє — мій друг: як досягнути людської і чесної політики, Малу Драєр і Гайо Шумахер. Бастей Люббе (Quadriga), Кельн 2015, ISBN 978-3-86995-083-9 .

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #133927288 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
  2. а б в г Ministerpräsidenten von Rheinland-PfalzStaatskanzlei Rheinland-Pfalz.
  3. FemBio: Банк інформації про видатних жінок
  4. http://eblog.mercedes-benz-passion.com/2013/10/50-years-to-the-day-the-mercedes-benz-truck-plant-in-worth-celebrates-a-milestone/
  5. Glücksmomente jenseits des Stress. volksfreund.de. Процитовано 2012-10-03. 
  6. Malu Dreyer – Eine starke Frau wird Landesmutter. rhein-zeitung.de. Процитовано 2012-10-03. 
  7. а б Lebenslauf der Ministerpräsidentin auf der Website der Landesregierung, mit PDF-Anhang Lebenslauf Malu Dreyer
  8. Thomas Struk: CDU fordert Rücktritt der Sozialministerin. General-Anzeiger (Bonn) vom 2. Juni 2005, S. 5
  9. Beck zieht den letzten Trumpf. In: Stuttgarter Zeitung, abgerufen am 28. September 2012
  10. Dreyer plant als Ministerpräsidentin über 2016 hinaus, swr.de, abgerufen am 1. Oktober 2012
  11. Wechsel an der Regierungsspitze in Rheinland-Pfalz, Dreyer zur neuen Ministerpräsidentin gewählt, swr.de, abgerufen am 16. Januar 2013
  12. Verband Privater Rundfunk und Telemedien e. V. vom 1. Februar 2013: Vorsitz der Rundfunkkommission der Länder bleibt bei Rheinland-Pfalz, abgerufen am 25. Juni 2013
  13. http://www.swr.de/landesschau-aktuell/rp/ministerpraesidentin-vom-mainzer-landtag-wiedergewaehlt-ampel-buendnis-einstimmig-fuer-malu-dreyer/-/id=1682/did=17447460/nid=1682/qvqtvh/index.html
  14. http://www.swr.de/landesschau-aktuell/rp/doppelbelastung-als-grund-dreyer-legt-mandat-als-abgeordnete-nieder/-/id=1682/did=17566588/nid=1682/hq8z4w/
  15. Beck erster Gratulant. volksfreund.de. Процитовано 2012-10-03. 
  16. Im Trierer Schammatdorf lebt das Miteinander – Malu Dreyer mittendrin, In: rhein-zeitung.de, abgerufen am 19. Oktober 2014.
  17. zdk.de: ZdK wählt Einzelpersönlichkeiten, abgerufen am 24. Februar 2017.
  18. Malu Dreyer: Kandidatin der Herzen. faz.net. Процитовано 2012-10-03. 
  19. Glauben und Wissen 11/2013, Seite 74–79, Interview mit Malu Dreyer
  20. Dreyer bekommt Friedenspreis der Arbeiterwohlfahrt
  21. SPD Rheinland-Pfalz Aktuelle Meldung: Malu Dreyer erhält August-Bebel-Preis, abgerufen am 28. September 2019