Мальчевський Леонід Антонович
| Мальчевський Леонід Антонович | |
|---|---|
| Народився |
25 грудня 1923 Сарнівка |
| Помер | лютий 2024 (100 років) |
| Країна |
 СРСР Україна |
| Діяльність | музикант, кларнетист, музичний педагог, диригент |
| Alma mater | Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра і Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова |
| Нагороди |
 |
Мальчевський Леонід Антонович (25 грудня 1923, с. Сарнівка, Волинська губернія — 10 лютого 2024) — музичний педагог, музикант-кларнетист, диригент, керівник дитячого духового оркестру «Фанфари» та учасник Другої світової війни[1].
Біографія[ред. | ред. код]
Леонід Антонович Мальчевський народився в ніч з 24 на 25 грудня 1923 року в с. Сарнівка (нині — Житомирський район, Житомирщина) в родині музиканта. Початкову музичну освіту здобув у батьківському оркестрі. В 1934 році спочатку батько, а потім вся сім'я переїхала до Гостомеля, де проживала і під час Другої світової війни[2][3]. В 1951 р. закінчив Київське музичне училище, в 1968 р. — Державний педагогічний університет ім. М. Горького за спеціальністю кларнетист, диригент духових оркестрів. Займався у Київській консерваторії і прослухав практикум для керівників дитячих оркестрів на Саратівських однорічних курсах, організованих Міністерством оборони, в 1970—1980 рр. викладав у школах мистецтв м. Києва № 1, 2, 3.
Після виходу на пенсію в 1985 р. переїхав до Гостомеля і заступив батька на посаді керівника місцевого оркестру. На Приірпінні Леонід Мальчевський працював у Бучанській школі-інтернаті, був керівником духового оркестру підліткового клубу «Мрія» при профсоюзному комітеті Гостомельського склозаводу, проводив заняття в Ірпінській музичній школі. З 1995 року очолював оркестр «Фанфари» Центру творчості дітей та юнацтва м. Ірпінь. Професійна діяльність Л. А. Мальчевського відзначена численними подяками, грамотами і нагородами, найважливіші з яких звання Відмінника освіти, почесного громадянина Гостомеля, орден кавалера Почесної відзнаки «Георгія Побідоносця золотий хрест з бантом», орден та грамота «За заслуги перед Збройними Силами України», медаль Міністерства оборони за вагомий внесок у поповнення особового складу військових оркестрів України[4].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Анатолій Зборовський. Гостомель відсвяткував 90-річчя поляка Леоніда Мальчевського (z nr 464). https://www.dk.com.ua/. Dziennik Kijowski. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 лютого 2023.
- ↑ Марина Доброгорська (30.12.2013). Незмінному керівнику Гостомельського духового оркестру, Л. А. Мальчевському, виповнюється 90 років. http://gostomel.pp.net.ua/. Офіційний Гостомельський інформаційний портал. Процитовано 26 лютого 2023.
- ↑ Історія Гостомельської школи. Ліцей №1 Гостомельської селищної ради. Процитовано 26 лютого 2023.
- ↑ За два роки до століття Леоніда Мальчевського. https://gostomel-rada.gov.ua/. Офіційний сайт Гостомильської селищної ради. 27 грудня 2021. Архів оригіналу за 26 лютого 2023. Процитовано 26 лютого 2023.
Посилання[ред. | ред. код]
- Інна Лісняк (16 Березня 2020). Леонід Мальчевський: «Працюю заради того, щоб жити…». http://mus.art.co.ua/. Український інтернет-журнал "Музика". Процитовано 26 лютого 2023.
- Інтерв'ю Мальчевського Леоніда Антоновича на YouTube
|
Це незавершена стаття про українського музиканта чи музикантку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |