Гостомель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
смт Гостомель
Герб Гостомельської ОТГ.png Прапор Гостомеля.png
Герб Гостомеля Прапор Гостомеля
Свято-Покровська церква
Свято-Покровська церква
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район/міськрада Бучанський район
Рада Гостомельська селищна рада
Код КАТОТТГ:
Основні дані
Засноване 1494
Магдебурзьке право 1614
Статус із 1938 року
Площа 38 км²
Населення 16 945 (01.01.2020)[1]
Густота 446 осіб/км²
Поштовий індекс 08290
Телефонний код +380 04597
Географічні координати 50°34′49″ пн. ш. 30°14′11″ сх. д. / 50.58028° пн. ш. 30.23639° сх. д. / 50.58028; 30.23639Координати: 50°34′49″ пн. ш. 30°14′11″ сх. д. / 50.58028° пн. ш. 30.23639° сх. д. / 50.58028; 30.23639
Водойма річки Ірпінь, Рокач


Відстань
Найближча залізнична станція: Буча
До станції: 6 км
До обл. центру:
 - автошляхами: км
Селищна влада
Адреса 08290, Київська область, Бучанський р-н, смт Гостомель, вул. Свято-Покровська, 220
Голова селищної ради Прилипко Юрій Ілліч
Карта
Гостомель. Карта розташування: Україна
Гостомель
Гостомель
Гостомель. Карта розташування: Київська область
Гостомель
Гостомель

Commons-logo.svg Гостомель у Вікісховищі

Госто́мель — селище міського типу в Бучанському районі Київської області України. Центр Гостомельської селищної громади.

6 березня 2022 року Указом Президента України з метою відзначення подвигу, масового героїзму та стійкості громадян, виявлених у захисті своїх міст під час відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України, місту присвоєно почесну відзнаку «Місто-герой України»[2].

Історія[ред. | ред. код]

Пам'ятник магдебурзькому праву.

За переказами, Гостомель існує з дуже давніх часів. Але перша письмова згадка про нього датується 1494 роком. У 1495 році великий князь литовський Олександр надає Гостомель князеві Іванові Дашкевичу Львовичу Глинському. У 1509 році після зради Глинських московитам маєток королем Сигізмундом I надається Семену (Сеньку) Полозу.

У 1614-му польський король Сигізмунд III надав Гостомелю магдебурзьке право. Село Гостомель отримало міські права за сприяння власника — Станіслава Харленського, сина київського підкоморія Фелікса.[3]

Під час національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького, він стає козацьким сотенним містечком Київського полку.

1654 був захоплений Московією. 1694 року була збудована тут церква.

У липні 1768 року в містечку побували гайдамаки Івана Бондаренка[4].

У 1866-му Гостомель перетворюється на волосний центр, активно розвивається. Він був свідком багатьох історичних подій, пов'язаних з минулим нашої країни.

У 1962 році Ірпеню були підпорядковані Гостомель та інші селища (йому надано статус міста обласного значення). У 1972 році село Мостище було включене до території селища Гостомель. Справжньою окрасою населеного пункту залишається Свято-Покровська церква.

Російське вторгнення в Україну (2022)[ред. | ред. код]

24 лютого 2022 року Росія почала атакувати аеродром в Гостомелі. Близько 7:00 ранку російська ракета розірвалася біля цивільного житлового будинку в Гостомелі.[5] Під час боїв за Гостомельський аеродром ЗСУ збили 3 гелікоптери із 34, проте війська РФ встигли висадити десант, зав'язався бій.[6] Близько 19:20 того ж дня надійшла інформація про захоплення Гостомеля окупантами[7]. Під час висадки десанту військ РФ було знищено найбільший та найпотужніший у світі транспортний літак, створений київським КБ імені Антонова. Проте ЗСУ застосувала артилерію та авіацію і заявили про зачистку аеропорту. Десант розбігся по полях та лісах. Вже о 18:02 президент України заявив про те, що десант заблоковано і дано наказ на знищення[8]. Пізніше радник голови Офісу Президента Олексій Арестович заявив, що в Гостомелі продовжуються бої[9]. Близько 22:30 того ж дня голова підкомітету з держбезпеки та оборони парламентського комітету з нацбезпеки Федір Веніславський (фракція «Слуга народу») повідомив, що аеропорт перебуває під контролем ЗСУ[10]. До цього була озвучена інформація про російський десант з 400 чоловік, який намагався висадитися в Гостомелі, проте сили нацгвардії відбили цей наступ. Радник голови Офісу Президента Олексій Арестович озвучив втрати серед окупантів — 200 чоловік.[11]

Станом на 26 лютого українським військам вдалося відстояти Гостомель.[12] Близько 10 ранку з'явилася інформація про захоплення російським спецназом військової частини № 3017.[13] Диверсанти перевдягнулися у форму українських військових і вирушили у напрямку до Києва.

Заклади[ред. | ред. код]

У селищі працює низка великих підприємств, які добре відомі не тільки в Україні, а й за її межами. Розвивається середній та малий бізнес. У Гостомелі знаходяться такі заклади соціально-побутової сфери, як готель «Корчма», дві перукарні, ательє по ремонту телевізорів, три відділення зв'язку. В галузі освіти тут функціонують чотири школи: з них — дві загальноосвітні та дві початкові, дитячий дошкільний заклад № 17 «Веселка», Центр творчості дітей та юнацтва.

На території селища розташовані деякі потужні підприємства, які добре знають не тільки в Україні, а й у всьому світі. Це зокрема, державне підприємство «Антонов» (близько 1320 працівників) і ВАТ «Гостомельський склозавод» (близько 800 працівників). Вони найбільші платники податків до бюджету, стабільно працюють і розвиваються. Непогано йдуть справи й на інших підприємствах селища: ВАТ «АТП-13250» (близько 125 осіб персоналу) — пасажирські перевезення; фірма «АТАД & К» — виготовлення виробів з деревини та інші. У Гостомелі знаходяться й підприємства, які безпосередньо причетні до сільського господарства. Це СТОВ «Бучанське», «Рено», «Промінь» та сортовипробувальна станція.

Освіта[ред. | ред. код]

Історія освіти[ред. | ред. код]

З 1860 року в гостомельській Покровській парафії діяла церковнопарафіяльна школа — спільною для жителів Гостомеля і Яблуньки — тогочасного присілка Гостомеля. Цю школу відкрив 14 листопада 1860 року настоятель парафії, гостомельський священик о. Миронович Михаїл Михайлович. Фундатор і перший завідувач школою служив у Покровському храмі Гостомеля з 1833 року і мав кілька нагород. В 1862 році о. Михаїла замінив о. Власов Євфімій Іоаннович, який завідував школою сім років став використовувати послуги світських вчителів, котрі навчали дітей з Гостомеля, Яблуньки, Блиставиці, Озер. Станом на 1875 рік в першому класі навчалося 36 хлопчиків і 8 дівчаток.

В 1869 році завідувати гостомельсько-яблуньською школою був призначений о. Шеломов Михаїл Никанорович, що мав семінарську освіту і певний час працював викладачем Уманського духовного училища. За сумлінне виконання пастирських та педагогічних обов'язків о. Михаїл був нагороджений набедреником, скуфією та камилавкою. В часи його наставництва в школі почала викладати випускниця Київського університету імені святого Володимира Сьомацька Єпістимія Марківна.[14]

Загальноосвітня школа І ступеня № 16, Гостомель
Загальноосвітня школа І ступеня № 16, колишня церковно-приходська школа, Гостомель

З 1884 року діти з Гостомеля і Яблуньки навчалися під керівництвом о. Олександра Красовського, який починав свій трудовий шлях шкільним учителем у м. Обухів.

У 1890 році під керівництвом о. Олександра Красовського у Яблуньці відкрито окрему церковнопарафіяльну школу грамоти, котрою також завідуваго гостомельське духовенство. В 1900 році в ній вчилося 26 першокласників і 6 першокласниць.

З 1899 року діти Яблуньки мали можливість відвідувати державну школу Гостомеля, підпорядковану міністерству народної освіти, однак церковнопарафіяльна школа продовжувала функціонувати. Останнім її наставником був о. Кремінський Андрій Левович, котрий прибув до гостомельської парафії в 1903 році. На початку Першої світової війни школу було закрито. В 1915 році вона відновила своє існування до приходу радянської влади.

Школа функціонує і досі. В школі є три класні кімнати, ігрова кімната, організовано невелику бібліотеку. Створена шкільна дитяча організація «Веселка», яка об'єднує усіх школярів школи.

У 1998 році назву закладу змінено на загальноосвітню школу І ступеня № 16 м. Ірпеня.

Відомі персоналії[ред. | ред. код]

Уродженці[ред. | ред. код]

  • Артеменко Федір Петрович — полковник Армії УНР, активний учасник Руху Опору;
  • Ейдельман Олександр Лазарович (1904—1995) — піаніст, педагог;
  • Матешко Ольга Миколаївна (* 1947) — українська радянська акторка;
  • Шульга Михайло Сидорович (1897 —?) — український вчений. У 1926 р. закінчив Київський інститут народної освіти. Кандидат біологічних наук. Впродовж 1939—1944 рр. працював на посаді доцента кафедри гістології Київського медичного інституту ім. О. Богомольця. У 1944 р. був направлений у м. Чернівці для організації роботи новоствореного медичного інституту Працював заступником директора з навчальної і наукової роботи і завідувачем кафедри гістології. За час роботи в Чернівцях опублікував 5 наукових праць, у тому числі методичні вказівки для студентів з гістології та ембріології. Наприкінці 1945 р. повернувся до Київського інституту ім. О. Богомольця для завершення докторської дисертації.

Мешканці[ред. | ред. код]

  • Солодюк Надія Филимонівна (1911-?) — лікарка, патофізіолог, наукова співробітниця Інституту клінічної фізіології АН УРСР у 1940-х роках. Під час німецько-радянської війни працювала в Гостомельській лікарні та партизанському загоні.[15][16][17] Авторка книги спогадів.

Інше[ред. | ред. код]

Поруч із селищем знаходиться випробувальний полігон рейкового електротранспорту «Капвей». Також тут розташований потенційний третій аеропорт Києва ― міжнародний аеропорт «Гостомель».

24 грудня 2019 року в Гостомелі відкрили станцію очищення та знезалізнення води, яка протягом доби очищуватиме 1200 кубометрів води й забезпечуватиме нею військове містечко[18].

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2020 року (PDF)
  2. Указ Президента України від 6 березня 2022 року № 111/2022 «Про встановлення почесної відзнаки «Місто-герой України»»
  3. Hostoml // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 163. (пол.)— S. 163
  4. Букет Євген. Іван Бондаренко — останній полковник Коліївщини. Історичний нарис. — Київ: Видавництво «Стікс», 2014. — 320 с. ISBN 978-966-2401-09-7
  5. У Гостомелі російська ракета залишила величезну вирву біля житлового будинку. ukrinform.ua (українською). 25 лютого 2022. 
  6. Нацгвардія дала бій противнику в Гостомелі під Києвом, Еспресо, 24 лютого 2022
  7. Оперативний випуск новин за 19:00. YouTube. Факти ICTV. 24 лютого 2022. Процитовано 9 березня 2022. 
  8. Зеленський: Озброєний десант на Гостомель заблоковано, надано наказ на знищення. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 24 лютого 2022. 
  9. Арестович уточнив, що у Гостомелі ще триває бій. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 24 лютого 2022. 
  10. Аеропорт у Гостомелі – під контролем ЗСУ. Інтерфакс-Україна (укр.). Процитовано 24 лютого 2022. 
  11. Поляковська, Тетяна (25 лютого 2022). У Гостомелі було ліквідовано близько 200 російських спецпризначенців - Арестович. УНІАН (українською). 
  12. Жданов, Ігор (26 лютого 2022). Ситуація в Україні станом на ранок 26 лютого або аналіз за даними відкритих джерел. Інтерфакс-Україна (українською). 
  13. У Гостомелі захоплено військову частину, російські солдати перевдягаються у форму Нацгвардії – нардеп Федина. Інтерфакс-Україна (українською). 26 лютого 2022. 
  14. Перерва Володимир Степанович. «Історія шкільництва в містах і селах Київщини XIX — початку XX ст.» — Біла Церква: Вид. О. Пшонковський, 2008. — 672 с. іл. ISBN 878—966-2083-28-6. Сторінка 604
  15. Собчук В. М. Гостомельський край: історія і сучасність. публіц.-історичне видання — К.: м. Ірпінь: ВТФ «Перун», 2017—136с.: іл. ISBN 978-966-569- 319-2
  16. Родня. Полиция и партизаны, 1941—1944. На примере Украины / Авт.-сост.: А. Гогун, И. Дерейко, А. Кентий. Центральный государственный архив общественных объединений Украины; Ведомственный государственный архив службы безопасности Украины. — К.: Украинский издательский союз, 2011. — 576 с.(рос.)
  17. Наумов, М. И. От границы до границы /стенограмма 1946 г./. Приложение: сб. док. /сост. Г. М. Наумова, А. В. Бибик/. Электронная версия. –Киев: 2017. –197с. –ил. 188.(рос.)
  18. У Гостомелі відкрили станцію знезалізнення й очищення води (відео)

Джерела[ред. | ред. код]