Мануела Аркурі

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Мануела Аркурі
Manuela Arcuri
Manuela Arcuri - Marie Claire - gen 1996.jpg
Народилася 8 січня 1977(1977-01-08) (40 років)
Ананьї, Провінція Фрозіноне, Лаціо, Італія
Громадянство: Італія
Рід діяльності: актор, модель і телеведучий[d]
IMDb: ID 0033899
manuelaarcuri.it
Commons-logo.svg Мануела Аркурі у Вікісховищі

Мануела Аркурі (італ. Manuela Arcuri; нар. 8 січня 1977, Ананьї) — італійська акторка і фотомодель.

Біографія[ред.ред. код]

Мануела Аркурі народилася в 1977 році в Ананії і виросла в Латині. Її батько родом з провінції Кротоне в Калабрії[1], а мати — з міста Авелліно в Кампаньї[2]. У 14 років Аркурі стала професійною моделлю, брала участь у фотосесіях, модних показах і конкурсах краси[3].

Аркурі вчилася в Академії драматичного мистецтва в Римі. Її акторська кар'єра почалася з невеликої ролі в комедійному фільмі Леонардо Пьєраччіоні «Лауреати». У кінці 1990-х відбулася низка комедійних фільмів, де Аркурі грала другорядні ролі, в яких наголос робився на її зовнішність. Паралельно з акторською кар'єрою працюючи моделлю, знімаючись у відвертих фотосесіях і рекламі купальників, актриса в основному розглядалася режисерами як ефектна красуня, здатна привернути до фільму чоловічу аудиторію. Яскравим прикладом такого підходу став комедійний фільм Bagnomaria режисера Джорджіо Панаріелло[4].

У кінці 1990-х — початку 2000-х років Аркурі знялася в декількох іспанських фільмах: кримінальній драмі «У пошуках Шахерезади» (з циклу про детектива Пепе Карвальо), костюмованої драми «Безумство кохання» і трилері «Справа відьми». Вершиною її модельної кар'єри стала еротична фотосесія для календаря журналу «Panorama» у 2001 році, яку проводив відомий фотограф Конрад Годлі на тлі сицилійських пейзажів. На початку 2000-х років Аркури практично відійшла від роботи в кіно і стала більше зніматися в телевізійних проектах. Широку популярність їй принесла одна з головних ролей у популярному в Італії телесеріалі «Карабінери». У ньому вона протягом кількох років грала офіцера італійської поліції Паолу Віталі, навколо професійної діяльності та особистого життя якої будувалася велика частина сюжету.

Особисте життя[ред.ред. код]

Мануелі Аркурі приписували романи з футболістами Франческо Тотті і Франческо Коко, олімпійським чемпіоном з фехтування Альдо Монтано[5]. З 2010 року Аркурі заручена з Джованні Ді Джанфранческо. У жовтні 2013 року пара оголосила, що чекає дитину[6]. 8 травня 2014 року Аркурі народила сина, якому дали ім'я Маттіа[7].

Старший брат Мануели, Серджіо Аркурі, також є актором[8]. Разом з сестрою він знявся в чотирьох телесеріалах.

Фільмографія[ред.ред. код]

Кіно
  • 1995 — l'ultimo concerto
  • 1995 — Лауреати / I laureati
  • 1995 — I buchi neri
  • 1995 — Весільні подорожі / Viaggi nozze di — Мара
  • 1996 — Gratta e vinci
  • 1996 — Uomini senza donne
  • 1996 — Тріщина в часі / A spasso nel tempo
  • 1997 — Втрачені серця / Cuori perduti
  • 1997 — На краю сонця / Finalmente soli
  • 1999 — Bagnomaria
  • 1999 — Я хочу залишитися під ліжком / Voglio stare sotto al letto
  • 2000 — Teste di cocco
  • 2000 — У вільному бігу / A ruota libera
  • 2001 — Безумство кохання / Juana la Loca — Беатріс
  • 2003 — Справа відьми / Cosa de brujas — Марія
Телебачення
  • 1997 — Disokkupati (телесеріал)
  • 1999 — Anni '60 (телесеріал)
  • 1999 — Пепе Карвальо (телесеріал) — Шахерезада
  • 20022003 — Карабінери / Carabinieri (телесеріал) — Паола
  • 2004 — Con le unghie e con i denti (телефільм)
  • 2004 — Мадам / Madame (телефільм)
  • 2005 — Імперія / Imperia, la grande cortigiana (телефільм) — Імперія
  • 2005 — Carabinieri — Sotto copertura (телефільм) — Паола
  • 2005 — Королева квітів / Regina dei fiori (телефільм) — Регіна
  • 2006 — Честь і повагу / L onore e il rispetto (міні-серіал) — Нелла
  • 2007 — Donne sbagliate (телефільм)
  • 2008 — Io non dimentico (телефільм) — Анджела
  • 2008 — Mogli a pezzi (телесеріал)
  • 2009 — So che ritornerai (телефільм)
  • 2010 — Катерина і її дочки / Caterina e le sue figlie 3 (телесеріал) — Морена
  • 2010 — Гріх і сором / Il peccato e la vergogna (телесеріал) — Кармен Табакки
  • 2011 — Червоний caldo (міні-серіал)
  • 2013 — Пупетта: Мужність і пристрасть / Pupetta — Il coraggio e la passione (міні-серіал) — Пупетта Мареска

Примітки[ред.ред. код]

  1. Vincenzo Pitaro (2011-06-16). Manuela Arcuri e le sue origini calabresi. Gazzetta del Sud. Процитовано 2014-02-24. (італ.)
  2. Luca Cirillo (2011-04-07). Manuela Arcuri: "Volata scudetto? Tifo Napoli, mia madre è di Avellino". CalcioNapoli24.it. Процитовано 2014-02-24. (італ.)
  3. Manuela Arcuri. Sipario. 2011-02-03. Процитовано 2014-02-24. (італ.)
  4. Stephen Gundle Bellissma – Feminine Beauty and the Idea of Italy. — С. 257-259. — ISBN 978-0300123876.(італ.)
  5. Scoppia la coppia Arcuri-Montano: «Lei pensa soltanto al suo lavoro». Il Giornale. 2006-06-28. Процитовано 2014-02-24. (італ.)
  6. Manuela Arcuri sarà mamma: «Sono incinta del mio fidanzato». Quotidiano Net. 2013-10-22. Процитовано 2014-02-24. (італ.)
  7. Manuela Arcuri mamma: è nato il figlio Mattia. Oggi. 2014-05-08. Процитовано 2015-03-08. (італ.)
  8. Giovinazzo, Eleonora.it (2012-10-09). Manuela e Sergio Arcuri in «Pupetta, una storia italiana». Invidia. Архів оригіналу за 2015-04-02. Процитовано 2015-03-08. (італ.)

Посилання[ред.ред. код]