Мануела Саенс
| Мануела Саенс | |
|---|---|
| ісп. Manuela Sáenz | |
 | |
| Ім'я при народженні | ісп. Manuela Sáenz de Vergara y Aizpuru |
| Народилася |
27 грудня 1797[1][2][4] Кіто, Нова Гранада, Іспанська Імперія |
| Померла |
23 листопада 1856[1][2][3] (58 років) Пайта, Регіон П'юра, Перу ·дифтерія |
| Поховання | Пайта |
| Країна |
Нова Гранада.svg){kind=small} Перу Велика Колумбія.svg){kind=small} Болівія.svg){kind=small} Еквадор |
| Діяльність | офіцерка, політична активістка, політична діячка |
| Знання мов | іспанська[1], французька і англійська |
| Конфесія | католицтво |
| Автограф |
 |
| Нагороди |
 |
Мануела Саенс (ісп. Manuela Sáenz, 27 грудня 1797, Кіто, Нова Гранада — 23 листопада 1856, Пайта, Перу) — латиноамериканська революціонерка, кохана Симона Болівара.
Біографія[ред. | ред. код]
Незаконно народжена дитина. Після смерті своєї матері була відправлена в монастир в Санта-Каталіну, де навчалась грамоти. У 17 років залишила монастир і деякий час жила з батьком, який влаштував її одруження з англійським комерсантом Джеймсом Торном, який проживав у Лімі. Там Мануела вперше познайомилася з революційним рухом, ідеї якого стала розділяти. В 1822 році вона пішла від чоловіка і повернулася в Кіто, де зустріла Симона Болівара, стала його коханою. 25 вересня 1828 року вона врятувала Болівару життя під час нападу та отримала від нього прізвище Libertadora del Libertador («визволителька визволителя»). В 1834 році переїхала в невелике місто Пайту, де заробляла торгівлею солодощами та тютюном.
Померла в 1856 році під час епідемії дифтерії.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в г Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Encyclopædia Britannica
- ↑ а б FemBio database
- ↑ http://www.solonosotras.com/archivo/09/cult-bio-manuelita070201.htm
|
