Маргарет Чжан

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маргарет Чжан
Народилася 27 травня 1993(1993-05-27) (30 років)
Сідней, Австралія
Країна  Австралія
Діяльність фотографка, креативна директорка, блогерка, fashion editor

Маргарет Чжан (章凝) (27 травня 1993(1993-05-27), Сідней)[1] — австралійсько-китайська модна стилістка, модель, креативний директор і головний редактор Vogue China.

Раннє життя[ред. | ред. код]

Чжан народилася 1993 року в Австралії в сім'ї китайців.[2] Батьки Чжан переїхали до Сіднея в Австралії з Хуаняня, міста в китайській провінції Чжецзян. Її мати походила з селянської родини, а батько — з міської.[3] Її батько Лянчі Чжан працював у Сіднейському університеті професором машинобудування.[2] У дитинстві Чжан та її брат навчалися балету та грі на фортепіано.[2] Вона переїхала до Мельбурна, щоб відвідувати Австралійську школу балету, але заявила, що дуже сумувала за математикою.[3] Творчість танцю ввела її до світу моди.[3]

У 2009 році у 16-річному віці Чжан запустила свій блог «Shine by Three» як «сховище своїх особистих думок та образів», які її надихали.[2]

Чжан отримала ступінь бакалавра комерції та права в Сіднейському університеті.[2]

Кар'єра[ред. | ред. код]

Навчаючись у Сіднейському університеті, Чжан домовилася відвідати свій перший Тиждень моди в Нью-Йорку за фінансової підтримки бізнес-школи.[4] У 2014 році вона співпрацювала з Matchesfashion як запрошений покупець під час Тижня моди в Нью-Йорку.[1]

У 2014 році Чжан стала учасницею першого австралійського документального реаліті-серіалу «Fashion Bloggers».[5][6] Реаліті-шоу розповідало як про професійне, так і про особисте життя блогерів незалежного стилю життя та моди.[6]

У 2015 році Чжан стала одним із глобальних облич Clinique для кампанії компанії #FaceForward.[4] Того ж року Чжан отримала нагороду Elle Digital Influencer of the Year.[4]

Чжан стала відомою завдяки створенню нею світлин, стилю та креативних планів для подальшого розвитку таких компаній, як Л'Офісель, Harper's Bazaar, Nylon, Marie Claire, Buro24/7 та Elle.[4] Популярність її профілю як інфлюенсера та моделі зросла з роками, і вона є постійною учасницею найпрестижніших показів мод світу.[4] Чжан з'являлася на обкладинках Elle, Rouge Fashion Book та Nylon .[4] CNN назвав Чжан провідним фешн-фотографом в Азії, і вона стала першою азійкою портрет якої прикрасив обкладинку ELLE Australia.[7]

Чжан 2016 року стала співзасновником «Background», глобальної консалтингової компанії, яка допомагає поєднати західну та китайську культури та співпрацює з такими компаніями, як YouTube, Airbnb, Swarovski, Louis Vuitton та Mulberry, організовуючи їхні промо-кампаніями[2]. Вона пояснює своє прагнення налагоджувати стосунки із брендами замість трансакційного підходу надає їй більше можливостей для підтримки та спільного розвитку творчих ідей.[8]

На персональній виставці в Сіднеї в 2017 році Чжан показала серію з 39 світлин, які ще не демонструвалися, і представила свій перший короткометражний фільм, який був 15-хвилинним дослідженням її ставлення до класичної музики.[7] Він отримав схвалення критиків.[7]

У 2018 році Чжан була співкуратором першого щорічного саміту FOREFRONT, присвяченого вирішенню міжгалузевих бізнес-проблем, що спонукало її до підготовки серії круглих столів FOREFRONT+, які охоплюють теми, що викликають загальне занепокоєння.[7]

У 2019 році для перезапуску журналу THE FACE Magazine Чжан було призначено на посаду креативного директора з питань Азії.[7]

У 2021 році було оголошено, що 27-річна Чжан стане головним редактором «Vogue China», наймолодшого EIC у «Vogue»[2]. Розуміння Чжан цифрових і нових тенденцій для нового покоління китайців стало однією з причин, чому її взяли на роботу після Анжеліки Чун.[2][9]

Чжан живе між Нью-Йорком та Шанхаєм і зараз працює над своїм першим повнометражним фільмом[7].

«Я хотіла б, щоб мене вважали прикладом високоякісної роботи. Я насправді не знаю, де я опинюся через 10, 15, 20 років. Галузь постійно змінюється. Я працюю в багатьох різних сферах, тому в різний час я різний [тип роботи] виконую по-різному. Я думаю, що все більше і більше я хотіла б просувати молодих людей, що якщо ви хочете йти цим шляхом, і це ваша роль, і люди повинні це робити, це чудово. Цілком нормально — будувати кар'єру, яка не є традиційною і не є чимось, що хтось придумав раніше. З точки зору моди, мій кар’єрний шлях є нетрадиційним, і я думаю, що існують сотні кар'єрних шляхів, які, я думаю, ще не реалізовані. Моя родина взагалі не має жодного відношення до моди, насправді вони не знають, чим я займаюся». — Журнал Zhang to Grazia[10]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Margaret Zhang Wiki, Net Worth, Career | Fashionfrill (en-us) . Процитовано 2 квітня 2022.
  2. а б в г д е ж и Margaret Zhang Is the New Editor in Chief of Vogue China. Vogue (амер.). 24 лютого 2021. Архів оригіналу за 15 травня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  3. а б в Margaret Zhang - Fashion Blogger, Photographer, Writer & Filmmaker. Beauticate (амер.). 11 січня 2014. Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
  4. а б в г д е Margaret Zhang is part of the BoF 500. The Business of Fashion (en-GB) . Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 2 квітня 2022.
  5. Fashion Bloggers TV Series. Kate Waterhouse (амер.). 17 вересня 2014. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021.
  6. а б 5 Australian Fashion Bloggers get Reality TV Show. RESCU (en-AU) . 24 липня 2014. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 20 серпня 2021.
  7. а б в г д е Margaret Zhang - Filmmaker, Photographer, Consultant, Writer. Margaret Zhang. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  8. Margaret Zhang: Beyond Haute Couture and Hashtags. The Cusp (амер.). 24 травня 2016. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.
  9. Prant, Dara. Margaret Zhang Named Editor-in-Chief of 'Vogue' China. Fashionista (англ.). Процитовано 19 серпня 2021.
  10. Margaret Zhang knows what you think of her and doesn't really give a damn. Grazia (амер.). Архів оригіналу за 19 серпня 2021. Процитовано 19 серпня 2021.