Маринований оселедець Бісмарк
 | Ця стаття є сирим перекладом з іншої мови. Можливо, вона створена за допомогою машинного перекладу або перекладачем, який недостатньо володіє обома мовами. |
Маринований оселедець Бісмарк також є оселедцем а-ля Бісмарк (нім.Bismarckhering) — бренд маринованого балтійського оселедця, страви з філе оселедцевих пластівців або рольмопсів, створеного в 19 столітті в Штральзунді.[1] З роками оселедці, мариновані в кисло оцтово-пряному маринаді з додаванням овочів і спецій — олії, цибулі, зерен гірчиці і лаврового листа, стали популярною стравою не тільки на поморських столах. Огірки та оселедці, названі на честь прем'єр-міністра Пруссії, були одним із проявів культу Залізного Канцлера.[2]
Походження страви[ред. | ред. код]
Традиція рибальства у Штральзунді бере свій початок у 1290 році, коли герцог Вислав II надав привілей, що дає право ловити оселедець рибалкам Штральзунда на півострові Віттов і монополію на торгівлю цією рибою на острові Рюгені.[3]
У Німеччині основоположником способу приготування оселедця в оцтовому маринаді вважають Йоганна Віхманна, який після виграшу в лотерею в 1853 році відкрив переробний завод у Штральзунді. Серед іншого, він почав виробляти там новий делікатес — свіжовипотрошений балтійський оселедець без кісток, замаринований в оцтовому розсолі та упакований в дерев'яні бочки. У 1871 році підприємець відправив канцлеру Бісмарку бочку цього продукту разом з листом-привітанням з днем народження. За цей подарунок він отримав особисту подяку. Віхман надіслав канцлеру другу бочку оселедця з проханням дозволити назвати продукт його іменем. Він швидко отримав цю згоду в іншому особистому листі від Бісмарка.[4][5]
Місце в сучасній кулінарній культурі[ред. | ред. код]
Оселедці а-ля Бісмарк користуються популярністю. Канцлер Ангела Меркель дарує їх своїм іноземним гостям: бочку оселедців подарували президенту США Джорджу Бушу під час його візиту до Штральзунда.[6]
Оселедці, про які Бісмарк писав, що «якби вони не були масовими та дешевими, до них ставилися б як до найдорожчого делікатесу», знову повертаються на столи поморської регіональної кухні. Смажені, мариновані та солоні, вони подаються в приморських ресторанах як закуски з грибами, чорносливом та медом.[7]
Див. також[ред. | ред. код]
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Маринований оселедець Бісмарк |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Tradycja rybacka w Stralsundzie – Śledź Bismarcka. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 28 жовтня 2023.
- ↑ Śląski kwartalnik historyczny Sobótka, Tom 61. 2006 str. 412
- ↑ «Erst 1290 erhielten sie von Wizlaw III. ein Privileg für den rügischen Handel, … und sogar noch 1616 unter den Privilegien Stralsunds aufgezählt wurde.» Reinhard Peesch. Die Fischerkommünen auf Rügen und Hiddensee. s. 4
- ↑ Śledź Bismarcka ze Stralsundu. Europäische Route der Backsteingotik. Архів оригіналу за 18 червня 2015. Процитовано 28 жовтня 2023.
- ↑ Bismarckhering. Tourismuszentrale der Hansestadt Stralsund (нім.).
- ↑ Willkommen beim Fischhandel Henry Rasmus
- ↑ Informator Turystyczny Ustka na Fali. 2015. ISSN 2449-7126
|
