Мартисевич Марія Олександрівна
| Мартисевич Марія Олександрівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
28 березня 1982 (42 роки) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР | |||
| Країна |
 Білорусь | |||
| Діяльність | есеїстка, літературознавиця, перекладачка, поетка, журналістка, письменниця | |||
| Сфера роботи | поезія і есей | |||
| Alma mater | філологічний факультет БДУ | |||
| Мова творів | білоруська | |||
|
| ||||
 Мартисевич Марія Олександрівна у Вікісховищі | ||||
Марія Олександрівна Мартисе́вич (біл. Мары́я Алякса́ндраўна Мартысе́віч; нар. 28 березня 1982, Мінськ) — білоруська поетеса, письменниця, журналістка, перекладач.
Біографія[ред. | ред. код]
Народилась в Мінську. Закінчила філологічний факультет Білоруського державного університету (2004). Публікується в журналах «ARCHE», «Дзеяслоў», «pARTyzan» та ін. Як журналіст співпрацює з білоруською газетою «Новы час». Премія Білоруської асоціації журналістів за найкращу публікацію в літературно-художньому жанрі[1].
Творчість[ред. | ред. код]
У 2008 році вийшло есе у віршах та в прозі «Дракони летять на нерест» (біл. Цмокі лятуць на нераст), що отримало неоднозначну оцінку через включення в твір нецензурної лексики (у вірші «Wiosna narodów» та есе «Пошли меня по-белорусски») та феміністичних мотивів (в ессе «Мужчины, которых мы выбираем»)[2][3].
На думку Андрія Хадановича, однак, ця книга являє собою одну з найяскравіших подій молодої білоруської літератури[4].
Один із авторів альманаху «Конец слов», що представляє білоруську літературу в незвичному світлі[5].
Марія Мартисевич переклала з чеської мови книги Антоніна Баяї «Зваўчэнне: Раманэта пра ваўкоў, людзей і знакі» та Ярослава Рудиша «Неба пад Бэрлінам»; друга вийшла зі світлинами, для чого вона, як повідомляється, «два роки подорожувала з фотоапаратом по місцях, описаних у книзі»[6].
Поети Борис Херсонський та Ілля Кукулін перекладають вірші Марії Мартисевич російською мовою.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Журналистика стала опасной, но повысила свой уровень. ЕВРОРАДИО. Архів оригіналу за 3 листопада 2013. Процитовано 2 листопада 2013.
- ↑ Марыя Мартасевіч. Цмокі лятуць на нерест. Adekvat.us. Архів оригіналу за 2 червня 2016. Процитовано 2 листопада 2013.
- ↑ Цмокі Марыі Мартысевіч. Радио "Свобда". Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2013.
- ↑ Марыйка Мартысевич представила свою книгу[недоступне посилання з квітня 2019] // Союз белорусских писателей.
- ↑ Мария Мартысевич: Издание календаря "Канец словаў" является попыткой разрушить советско-школьный имидж белорусской литературы. БЕЛАПАН. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 листопада 2013.
- ↑ Над белорусским переводом чешских классиков и современных авторов работали выпускники филологического отделения белорусских вузов[недоступне посилання з квітня 2019] // Телеканал «ЛАД», 1.07.2008.
Посилання[ред. | ред. код]
- Марыя Мартысевіч «Цмокі лятуць на нераст»
- «Radio Maryjka»:
![ЖЖ-автор[недоступне посилання з липня 2019]](//upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/27/Userinfo.gif)
maryjka_[недоступне посилання з липня 2019] — Марія Мартисевич в «Живому Журналі» - «Роди президента!»: стихотворение М.Мартысевич в переводе на русский [Архівовано 21 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Мария Мартысевич. [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.] Barbara Radziwills Livejournal [Архівовано 4 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Мария Мартысевич. [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.] М/Ж [Архівовано 25 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- Произведения Марии Мартысевич на [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Kamunikat.org
- Марыя Мартысевіч. [Архівовано 24 березня 2018 у Wayback Machine.] Арафатка-пярэварацень [Архівовано 24 березня 2018 у Wayback Machine.]
![ЖЖ-автор[недоступне посилання з липня 2019]](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/2/27/Userinfo.gif){kind=small}
|
Це незавершена стаття про письменницю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |