Маріка сейшельська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Маріка сейшельська
Самиця сейшельської маріки біля гнізда
Самиця сейшельської маріки біля гнізда
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Нектаркові (Nectariniidae)
Рід: Маріка (Cinnyris)
Вид: Маріка сейшельська
Cinnyris dussumieri
(Hartlaub, 1861)
Синоніми
Nectarinia dussumieri
Посилання
Вікісховище: Cinnyris dussumieri
Віківиди: Cinnyris dussumieri
ITIS: 916467
МСОП: 22717754

Ма́ріка сейшельська[2] (Cinnyris dussumieri) — вид горобцеподібних птахів родини нектаркових (Nectariniidae)[3]. Ендемік Сейшельських Островів. Вид названий на честь французького мандроівника і колекціонера Жана-Жака Дюссюмьє[4].

Опис[ред. | ред. код]

Сейшельські маріки
Самиця сейшельської маріки
Пощтова марка із зображенням сейшельської маріки

Довжина птаха становить 11-12 см. Забарвлення переважно тьмяно-сіре. У самців голова і горло пурпурово-зелені, блискучі, нижня частина тіла коричнева, на боках жовті плямки. Дзьоб довгий, вигнутий. Лапи чорні. У самиць нижня частина тіла сірувата, жовті плямки відсутні[5].

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Сешельські маріки живуть у вологих тропічних лісах і чагарникових заростях, на полях, пасовищах, в садах і на плантаціях. Зустрічаються на висоті до 900 м над рівнем моря. Живляться нектаром і комахами. Розмножуються протягом всього року, з піком у вересені-жовтні. В кладці 1 яйце[6].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Cinnyris dussumieri. Архів оригіналу за 29 листопада 2020. Процитовано 25 грудня 2021.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Dippers, leafbirds, flowerpeckers, sunbirds. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 23 жовтня 2021. Процитовано 22 грудня 2021.
  4. Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 142. ISBN 978-1-4081-2501-4.
  5. Adrian Skerrett; Tony Disley (2016). Birds of Seychelles. Bloomsbury Publishing. с. 140. ISBN 978-1-4729-4601-0. Архів оригіналу за 10 вересня 2021. Процитовано 25 грудня 2021.
  6. Cheke, R.; Mann, C. Seychelles Sunbird (Cinnyris dussumieri). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions, Barcelona. Процитовано 15 листопада 2016.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Robert A. Cheke, Clive Mann & Richard Allen (2001) - Sunbirds: A Guide to the Sunbirds, Spiderhunters, Sugarbirds and Flowerpeckers of the World (Helm Identification Guides), Yale University Press

Посилання[ред. | ред. код]