Матей Мілло

Матей Мілло
рум. Matei Millo
Народився	25 листопада 1814(1814-11-25) с. Столнічень-Прежеску
Помер	9 вересня 1896(1896-09-09) (81 рік) Бухарест
Поховання	цвинтар Беллу
Країна	Румунія  Молдовське князівство
Національність	Румунія
Діяльність	румунсько-молдовський актор, драматург, комедіограф, педагог, перекладач
Знання мов	румунська
Заклад	Бухарестський Національний театр
Медіафайли у Вікісховищі

Матей Мілло (рум. Matei Millo; *25 листопада 1814 с. Столнічень-Прежеску — †9 вересня 1896, Бухарест) — румунсько-молдовський актор, драматург, комедіограф, педагог, перекладач.

Біографія

Здобув освіту в Академії в Яссах.

З 1848 виступав на сцені Ясського театру, пізніше керував ним. У 1835 зблизився з «Театром товариства», в якому здійснив постановку кількох своїх сатиричних п'єс («Поет-романтик», «Постельничий Сандру Курков»).

У 1857 сформував власну театральну трупу і виступав з нею в Бухаресті і провінційних містах.

У 1852-1877 (з перервами) був художнім директором столичного Національного театру, виступав на сцені театру і як актор.

Творчість

Актор Матей Мілло в спектаклі «Незадоволений». Поштова марка Румунії. Серія: Румунські актори. 1983

Мілло — перший румунсько-молдовський актор реалістичної школи, його гра відрізнялася глибокою людяністю. Він став реформатором румунського театру. Замість напіваматорських вистав Мілло створював професійні реалістичні спектаклі зі злагодженим акторським ансамблем, наповненим соціальним і патріотичним звучанням.

Діяльність Мілло сприяла формуванню національної акторської школи. Він надавав великого значення декораційному оформленню костюмів — як основних компонентів спектаклю.

Мілло — автор п'єс, сатиричних комедій і фарсів, що висміюють занепад моралі правлячих класів, політиканство, корупцію:

• «Нішкореску» (1849),
• «Заклик з Векерешті» (1872),
• «Старі сукні, політичне лахміття» (1876).

Ролі в театрі

Мілло в одній із ролей. 1860

Мілло був ревним прихильником національного репертуару і блискучим комедійним актором. Виконав цілий ряд ролей в водевілях, фарсах і комедіях Васіле Александрі, а також власних п'єсах. Грав в творах Мольєра, Гюго (які сам переклав на румунську мову), Шекспіра та інших.

Джерела

• Massoff I., Teatrul rominesc. Privire istorica v. 1, Вис., 1961;
• Sadoveanu М., Matei Millo, в кн.: Sadoveanu М., Evocari, Вис., 1954, с. 64-72;
• Barbu N. Noi Marturii despre Matei Millo, «Teatrul», 1955, ј5 с. 83-88.