Машина часу
Машина часу — гіпотетичний пристрій або транспортний засіб, призначений для здійснення подорожей у часі. Концепція машини часу є популярним сюжетним елементом у науковій фантастиці і широко використовується в літературі, кіно та інших формах мистецтва. Термін «машина часу» вперше вжив британський письменник Герберт Веллс у своєму науково-фантастичному романі «Машина часу», опублікованому в 1895 році.[1]
Герберт Веллс вважається автором, який популяризував ідею машини часу як механічного пристрою для свідомих подорожей у часі. До публікації його роману 1895 року існували інші літературні твори, що описували подорожі в часі, але саме Веллс створив образ машини як технічного засобу для цього.[1]
Роман Веллса «Машина часу» розповідає про вікторіанського винахідника, який конструює апарат для подорожей у часі і відправляється в далеке майбутнє, до 802 701 року. Твір став класикою наукової фантастики і заклав основу для безлічі наступних творів на цю тематику.
У фізиці машиною часу часто називають простір-час із замкнутими часоподібними кривими. Згідно з загальною теорією відносності Альберта Ейнштейна, за певних умов теоретично можливі подорожі в часі.[2]
Деякі рішення рівнянь загальної теорії відносності допускають існування замкнутих часоподібних кривих, які могли б дозволити об'єкту повернутися в своє власне минуле. Серед таких рішень — простір Гьоделя, кротячі нори та обертові циліндри великої маси (Циліндр Тіплера).[2]
Однак більшість фізиків вважають, що реальна побудова машини часу для подорожей у минуле є надзвичайно малоймовірною або неможливою через фундаментальні обмеження, такі як парадокси причинності та необхідність використання екзотичної матерії з негативною енергією.
Машина часу стала одним з найпопулярніших елементів наукової фантастики і з'являється в численних творах різних жанрів.
- Роман «Машина часу» Герберта Веллса (1895) — основоположний твір жанру
- «Кінець Вічності» Айзека Азімова (1955)
- «Людина, яка склала себе» Роберта Гайнлайна (1959)
- «Назад у майбутнє» (трилогія, 1985—1990) — культовий фільм, у якому машиною часу є автомобіль DeLorean, обладнаний «флакс-конденсатором»[3]
- «Доктор Хто» (серіал з 1963) — британський науково-фантастичний серіал, у якому Доктор подорожує космосом і часом у ТАРДІС (Time And Relative Dimension In Space)[3]
- Екранізації роману «Машина часу» (1960, 2002)
- «Брама Штайна» (аніме-серіал, 2011) — японський науково-фантастичний твір про подорожі в часі
Концепція машини часу також широко використовується в:
- Коміксах та манзі
- Відеоіграх
- Музиці — наприклад, назва російського рок-гурту «Машина времени»
Концепція машини часу породжує численні філософські питання, пов'язані з:
- Парадоксом дідуся та іншими парадоксами причинності
- Вільною волею і детермінізмом
- Можливістю зміни минулого і його наслідками
- Етичними наслідками втручання в хід історії
- ↑ а б The Time Machine by H. G. Wells. Project Gutenberg. Процитовано 7 листопада 2025.
- ↑ а б Time Travel and Modern Physics. Stanford Encyclopedia of Philosophy. Процитовано 7 листопада 2025.
- ↑ а б Top 10 Time Machines From Pop Culture. Процитовано 7 листопада 2025.
- The Time Machine by H. G. Wells. Project Gutenberg.
- Time Travel and Modern Physics. Stanford Encyclopedia of Philosophy.
- Paul J. Nahin (1999). Time Machines: Time Travel in Physics, Metaphysics, and Science Fiction. Springer.