Медновсько-алеутська мова
Медновсько-алеутська мова | |
---|---|
Поширена в | Росія[1] |
Регіон | Росія: Камчатський край, о. Беринга, раніше на о. Мідний |
Етнічність | Алеути |
Носії | 0 |
Місце | Мертва |
Писемність | Неписьменна |
Класифікація | змішана мова на основі алеутської та російської |
Офіційний статус | |
Коди мови | |
ISO 639-3 | mud |
Медновсько-алеутська мова ( Медновська мова ) - мертва мова алеутів острова Мідний, одного з Командорських островів, розташованих у південно-західній частині Берингового моря.
До кінця 1960-х років носії медновсько-алеутської мови жили в селі Преображенському на острові Мідний, звідки були проти своєї волі переселені на острів Берінга в одне село з алеутами, що розмовляли алеутською мовою. Носії називали свою мову алеутською, але щоб не змішувати медновсько-алеутську мову з діалектами алеутської, вченими була запропонована назва «медновсько-алеутська мова». Наприкінці 1980-х років було не більше ніж 10-12 носіїв цієї мови[2].
Була мовою побутового спілкування; своєї писемності не мала. Належить до змішаних мов.
Мова виникла, ймовірно, у 2-й половині XIX століття на острові Мідний, який заселявся у кілька етапів протягом усього XIX століття російськими промисловцями, алеутами та креолами (нащадками шлюбів російських промисловців з алеутськими жінками). Алеути й креоли (останні мали особливий, офіційно закріплений, соціальний статус — за становищем були вищими за алеутів, але нижче за росіян[2]) володіли як алеутською, так і російською мовами. В результаті інтенсивних контактів цих мов і сформувалася медновсько-алеутська мова. Ряд дослідників припускають, що це було наслідком ідентифікування креолів себе як окремої етнічної групи.
Хоча Е. В. Головко і каже, що типологічно медновсько-алеутська мова являє собою самостійну лінгвістичну структуру, що є окрема від жодної з мов-джерел, з його слів разглядувана мова ближча до алеутської мови, ніж до російської[3]. Фонологічна система - компроміс між алеутською та російською; у морфології, яка діє за аглютинативним принципом, переважають алеутські риси; синтаксис - компромісне поєднання алеутської та російської. З алеутської мови походять корені слів, двовідмінна система іменників, присвійні афікси іменників, відсутність прикметників, словотворчі суфікси дієслова та іменника, об'єктні та вказівні займенники, прийменники, багато синтаксичних конструкцій; з російської — словозміна дієслова, аналітичні конструкції висловлювання майбутнього часу, модальні слова, особисті (суб'єктні) займенники, прислівники, вільний порядок слів.
Фонемний склад[4]:
- Голосні
Підняття | Ряд | ||
---|---|---|---|
Передній | Середній | Задній | |
Високе | і іі
(/i/, /iː/) |
у уу
(/u/, /uː/) | |
Середній | е ее
(/e/, /eː/) |
о оо
(/o/, /oː/) | |
Нижній | а аа
(/ä/, /äː/) |
- Приголосні
Лабіальні | Дентальні | Палатальні | Латеральні | Велярні | Увулярні | |
Змичні | п б | т д | ч | ӄ | ||
Щілинні | ф в | с з | х г | ӽ ӷ | ||
ш ж | ||||||
Носові | ʼм м | 'н н | 'ӈ ӈ | |||
Плавні | р | ʼй й | ʼл л |
- ↑ ScriptSource - Russian Federation
- ↑ а б Головко, 1996, с. 117.
- ↑ Головко, 1996, с. 118.
- ↑ Головко, 1996, с. 119.
- Golovko E., Vakhtin N. Aleut in Contact: The CIA Enigma // Acta Linguistica Hafniensia: International Journal of Linguistics. Cph., 1990. Vol. 22;
- Golovko E. Mednij Aleut or Copper Island Aleut: An Aleut-Russian mixed language // Mixed Languages: 15 Case Studies in Language Intertwining. Amst., 1994;
- Golovko E. A case of nongenetic development in the Arctic area: The contribution of Aleut and Russian to the formation of Copper Island Aleut // Language Contact in the Arctic: Northern Pidgins and Contact Languages. Berlin; N.Y., 1996;
- Е. В. Головко. Медновских алеутов язык. ISBN 5-85759-046-9
- Меновщиков Г. А. Алеутско-русский словарь // Языки и топонимия. Томск, 1977.
- Розділ про медновсько-алеутську мову в книзі Thomason, Sarah G. та Terrence Kaufman (1988). Language contact, creolization, and genetic linguistics . Berkeley: University of California Press. ISBN 0-520-07893-4 .(англ.)