Медовичка ротуманська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Медовичка ротуманська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Медолюбові (Meliphagidae)
Рід: Медовичка (Myzomela)
Вид: Медовичка ротуманська
Myzomela chermesina
Gray, 1846
Посилання
Вікісховище: Myzomela chermesina
Віківиди: Myzomela chermesina
ITIS: 561440
МСОП: 22703871
NCBI: 1930980

Медови́чка ротуманська[2] (Myzomela chermesina) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae)[3]. Ендемік Фіджі[4].

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 9 см. Виду притаманний статевий диморфізм. У самців груди, боки, верхня частина живота і спина яскраво-червоні, решта тіла чорна. У самиць спина менш червона, нижня частина тіла коричнювато-чорна зі слабким червонуватим відтінком на горлі і верхній частині груде, більш вираженим на нижній частині грудей і на животі.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Ротуманські медовички мешкають на острові Ротума та на сусідніх острівцях. Вони живуть у вологих рівнинних тропічних лісах і чагарникових заростях, в садах і на плантаціях. Живляться нектаром і комахами. Віддають перевагу нектару Cocos nucifera, Morinda citrifolia, Pritchardia pacifica, Spathodea campanulata, а також нектару інтродукованих Stachytarpheta.

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує цей вид як вразливий через обмежений ареал його поширення. Однак це досить поширений вид птахів в межах свого ареалу. За оцінками дослідників, популяція ротуманських медовичок становить від 10 до 20 тисяч птахів. Їм можуть загрожувати інвазивні хижаки.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Myzomela chermesina.
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David; Rasmussen, Pamela, ред. (2021). Honeyeaters. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 7 жовтня 2021. Процитовано 19 грудня 2021.
  4. Ch.G. Sibley & B.L. Monroe Jr.: Distribution and Taxonomy of the Birds of the World. New Haven: Yale University Press, 1990. ISBN 9780300049695.