Мельник Сергій Олексійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Мельник Сергій Олексійович
Мельник Сергій Олексійович.jpg
Народився 2 квітня 1898(1898-04-02)
Одеса
Помер 23 липня 1968(1968-07-23) (70 років)
Одеса, Українська РСР, СРСР
Громадянство Flag of Russia.svg Російська імперія УРСР
Діяльність науковець, депутат[d], політик
Alma mater Одеський сільськогосподарський інститут
Науковий ступінь академік АН УРСР, АН МРСР, член-кореспондент ВАСГНІЛ
Заклад Херсонський державний аграрний університет
Одеський державний аграрний університет
Посада директор Одеського сільськогосподарського інституту в 1959—1968 роках
Нагороди Заслужений діяч науки і техніки України Орден Леніна Орден Леніна Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора
Звання доктор сільськогосподарських наук

Сергі́й Олексі́йович Ме́льник (нар. 2 квітня 1898(18980402) (21 березня), Одеса — пом. 23 липня 1968, Одеса) — український вчений-виноградар, доктор сільськогосподарських наук (1944 р.), член-кореспондент ВАСГНІЛ1956 р.), заслужений діяч науки УРСР (1959 р.). Депутат Верховної Ради УРСР 4—5-го скликань.

Нагороди[ред. | ред. код]

Життєпис[ред. | ред. код]

1920 (1921) року закінчив Одеський сільськогосподарський інститут.

До 1930 року працював старшим науковим співробітником, завідуючим відділом, науковим керівником Українського НДІ виноградарства й виноробства ім. Таїрова.

З 1930 по 1934-й — професор, завідуючий кафедрою, декан Херсонського сільськогосподарського інституту, одночасно науковий керівник та голова наукового бюро Укрсадвинтресту.

Протягом 1934—1941 років професор, завдуючий кафедрою, декан, замісник директора по науці, виконуючий обов'язки директора Одеського сільськогосподарського інституту. Одночасно — професор Тираспольського плодово-ягідного інституту (1935—1938), 1934—1938 — професор Тираспольського сільськогосподарського інституту.

Професор, замісник директора по науковій роботі Краснодарського інституту виноградарства в 1941—1942 роках, протягом 1942-1944-х — професор Єреванського сільськогосподарського інституту, одночасно — завідуючий відділом Інституту виноградарства та виноробства АН Вірменської РСР.

На протязі 1944—1959 років — професор, завідуючий кафедрою, декан факультету виноградарства та плодоовочівництва Одеського с-г інституту; по ньому завідував кафедрою Преображенський Олександр Олександрович. Одночасно в 1945—1946 — професор Кишинівського сільськогосподарського інституту, 1946—1950 — професор та завідуючий кафедрою Одеського технологічного інституту консервної помисловості.

У 19591968 роках  — директор Одеського сільськогосподарського інституту.

У 19571968 роках — постійний член Міжнародного бюро по виноградарству і виноробству.

Доробок[ред. | ред. код]

Наукові праці стосуються питань біології та агротехніки, шкілкарства та селекції винограду. Розробив теоретичні основи агро- та фітотехніки винограду: раціональні прийоми формування та обрізання кущів, густини висадження, оперцій із зеленими частинами, методики підвищення коефіцієнту пагонів.

Здійснив теоретичне обґрунтування та найбільш ефективні прийоми штучного додаткового запилювання сортів винограду. Першим в практиці вирощування культурного винограду напрацював наукові принципи та прийоми сортової диференціації агротехніки — у відповідності із біологією сорту та екологічними умовами місцевості, де він росте, також прийоми направленого вирощування кондиційного врожаю винограду одного сорту для різних цілей.

Досліджував кореневу систему винограду, морозо- та посухостійкість лози, причини ураження її некрозом.

Напрацював технологію обробітки ґрунтів на виноградниках, технологію сортової агротехніки, методику визначення сили росту кущів та площі листової поверхні.

Автор більше 250 наукових статей та брошур, серед них:

  • «Облаштування винограднику та догляд за ним», Краснодар, 1941,
  • «Штучне запилення, його роль та значення для двостатевих сортів винограду», Єреван, 1943,
  • «Про диференційовану агротехніку різних сортів винограду», 1947,
  • «Виробництво виноградного привитого висаджувального матеріалу», 1948, Кишинів,
  • «Виноград біля стін житлових будинків та інших будов», 1948,
  • «Сорти винограду. Гібриди-прямі виробники», 1955,
  • «Направлене вирощування врожаїв винограду», Кишинів, 1956,
  • «Культура столових сортів винограду», 1965,
  • «Шляхи підвищення врожаїв плодових культур та винограду», 1968.

Джерела[ред. | ред. код]