Менюк Георгій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Менюк Георгій Миколайович
Stamp of Moldova md031st.jpg
Г. Менюк на поштовій марці Молдови.
Народився 20 травня 1918(1918-05-20)
Кишинів
Помер 8 лютого 1987(1987-02-08) (68 років)
Кишинів
Громадянство
(підданство)
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Національність Румуни
Діяльність поет, прозаїк, перекладач
Alma mater Бухарестський університет
Мова творів молдовська
Роки активності з 1934 року
Партія КПРС
Нагороди Орден «Знак Пошани»

Менюк Георгій Миколайович у Вікісховищі?

Менюк Георгій (Джордже) Миколайович (20 травня 1918(19180520), Кишинів — 8 лютого 1987, Кишинів) — молдовський радянський письменник. Перекладач на молдовську мову творів української літератури та інших літератур СРСР. Народний письменник Молдови з 1982 року.

Біографія[ред. | ред. код]

Родом з української родини. У 1937—1940 роках навчався у Бухарестському університеті. У 1957—1959 роках був головним редактором журналу «Нистру».

Творчість[ред. | ред. код]

Друкуватися почав 1934 року. Автор збірок віршів «Внутрішній космічний світ» (1939), «Балади і сонети» (1955), «Час Лера» (1969), книги критичних статей «Образ у мистецтві» (1940), поеми «Пісня зорі» (1948), книг новел і оповідань «Диск» (1968), «Дельфін» (1969) та інших, збірок есе й оповідань «Розрив-трава» (1959), «Наш друг — поезія» (1964), «Останній вагон» (1965), «Сонячний циферблат» (1966), «Калоян» (1967). Ліричні роздуми становлять основу поетичних збірок Менюка «Вірші» (1954), «Балади і сонети» (1955), «Ліричні строфи» (1956), «Час колядки» (1969) та інших. Для дітей написав книжку «У сороки на балу» (1957). Переклав «Слово о полку Ігоревім».

Україні присвятив низку віршів, зокрема «Тобі, Україно». Перекладач творів Т. Шевченка, Л. Забашти та інших українських письменників. Переклав Шевченкового «Юродивого» та поезії «І небо невмите, і заспані хвилі», «Ой три шляхи широкії», «Мій боже милий, знову лихо!», «Чи не покинуть нам, небого». За редакцією Менюка вийшли «Вибрані твори» Шевченка молдовською мовою (Кишинів, 1961).

Нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями, Державною премією МРСР 1972 року.

Українські переклади[ред. | ред. код]

  • Дельфін. К. — 1976. (Переклад А. М'ястківського).

Література[ред. | ред. код]