Мері Беренсон
Мері Беренсон | |
---|---|
Mary Berenson | |
Мері Беренсон 1885 рік | |
Ім'я при народженні | англ. Mary Pearsall Smith |
Псевдо | Mary Logan[1] |
Народилася |
1864 Філадельфія |
Померла |
1945 Флоренція |
Країна | США |
Місце проживання |
Harvard University Center for Italian Renaissance Studiesd Філадельфія[2] |
Діяльність | мистецтвознавиця, письменниця |
Alma mater | Коледж Сміт[2] і Коледж Редкліфф[2] |
Роки активності | 1892[3] — 1944[3] |
Батько | Robert Pearsall Smithd[4] |
Мати | Hannah Whitall Smithd[2][4] |
Брати, сестри | Logan Pearsall Smithd[4] і Alys Pearsall Smithd[4] |
У шлюбі з | Бернард Беренсон[4] і Benjamin Francis Conn Costelloed[4] |
Діти | Ray Stracheyd[4] і Karin Stephend[4] |
Мері Віталл Сміт, у шлюбі Беренсон; 1864, Пенсільванія – 1945, Італія) – американська мистецтвознавиця. Мала великий вплив на деякі твори Бернарда Беренсона, авторка його успішної книги «Венеціанські художники епохи Відродження» (1894).
Біографія[ред. | ред. код]
Її батьком був Роберт Пірсол Сміт, матір'ю Ганна Віталл Сміт (при нар. Ганна Татум Віталл). У 1884-1885 роках навчалася в Гарвардському університеті.
Там зустріла ірландського адвоката Бенджаміна «Френка» Конна Костелло, з яким одружилася в 1885 році, прийнявши католицизм. Цей шлюб став приводом для всієї родини, включаючи її брата Логана Пірсолла Сміта та сестру Еліс Пірсолл Сміт, переїхати до Англії в 1888 році. Мері народила двох дочок: Рей Стрейчі (одружилася з братом Літтона Стрейчі) та Карін Стівен (одружилася з братом Вірджинії Вульф). У 1892 році, під тиском материнства та нудьги, розлучилася, хоча чоловік не погоджувався на розлучення, і зосередилася на мистецтві.
У 1890 познайомилася з мистецтвознавцем Бернардом Беренсоном, який відвідав котедж подружжя, та пізніше одружилася з ним.
У 1894 році під псевдонімом Мері Логан написала довгу брошуру «Путівник до італійських картин у Гемптон-Корті: з короткими дослідженнями художників», яка підтвердила її як авторитета в мистецтві разом із журнальними статтями. Того ж року вийшли «Венеціанські художники епохи Відродження», написані переважно Мері, до яких Бернард Беренсон додав нотатки. Книга вийшла під іменем чоловіка і зробила Бернарду Беренсону репутацію мистецтвознавця.
Після смерті першого чоловіка в 1899 році вони переїхали до Італії, щоб жити на віллі I Tatti у Флоренції, де в 1900 році одружилися в невеликій капличці вілли. Через кілька років Бернард Беренсон придбав віллу I Tatti, яка стала місцем зустрічі багатьох відомих інтелектуалів, у тому числі Едіт Вортон, Гертруди Стайн, Габріеле Д'Аннунціо, Джона Мейнарда Кейнса та Ізабелли Гарднер.
Успішна книга «Венеціанські художники епохи Відродження» була сприйнята схвально, що призвело до знайомства з колекціонеркою Ізабеллою Гарднер, яка попросила Бернарда допомогти зібрати картини для свого бостонського палацу, Фенуей Корт. У результаті 30-річне партнерство з Гарднер, а також з лондонською компанією Duveen Brothers, було дуже прибутковим і уможливило екстравагантний спосіб життя, яким насолоджувалися Беренсони.
До 1931 року крах американського фондового ринку взяв своє, і пара була змушені різко скоротити свої щедрі витрати. Протягом того року стан здоров'я Мері Беренсон погіршився, і вона перенесла операцію, щоб спробувати покінчити з нестерпним циститом. Після операції гарячка ледь не вбила її. Так і не одужавши повністю, до 1935 року вона набула інвалідності.
До Другої світової війни Мері Беренсон продовжувала шукати лікування від своїх захворювань, зокрема, психосоматичних. Вона померла 1945 року і похована в капличці в І Tatti.
Чоловік помер у 1959 році, похований поруч із нею.
Див. також[ред. | ред. код]
Список літератури[ред. | ред. код]
- Барбара Стрейчі та Джейн Семюелс (1983), Мері Беренсон: автопортрет із її листів і щоденників
- Беренсон, Мері (1864–1944) на encyclopedia.com
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Dictionary of Art Historians
- ↑ а б в г Sherman C. R., Holcomb A. M. Women as interpreters of the visual arts, 1820- 1979 // Womans Art Journal — 1980. — P. 38. — ISBN 978-0-313-22056-2 — ISSN 0270-7993; 2158-8457
- ↑ а б RKDartists
- ↑ а б в г д е ж и Kindred Britain