Цистит

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Цистит
Diverse e Coli.png
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10 N30
DiseasesDB 29445
MeSH D003556
CMNS: Цистит на Вікісховищі


Цисти́т — це запалення слизової оболонки сечового міхура.

Класифікація[ред.ред. код]

За клінічним перебігом:


За етіологією:

  • інфекційний (неспецифічний, специфічний);
  • медикаментозний;
  • хімічний;
  • термічний;
  • променевий;
  • травматичний.


За розповсюдженістю запального процесу:

  • дифузний (тотальний);
  • вогнищевий;
  • шийковий (тригоніт).

Етіологія[ред.ред. код]

Збудниками циститу найчастіше є — кишкова паличка, стафілококи та стрептококи. Хвороба виникає внаслідок потрапляння у сечовий міхур інфекції. Збудники можуть потрапляти у сечовий міхур "зверху" (нирки, сечоводи), "знизу" (зовнішні статеві органи, уретра), та вкрай рідко - іншими шляхами (кров, лімфа, травматичне ушкодження).

Спостерігається при сечокам'яній хворобі, пієлонефриті, уретриті, при деяких видах венеричних захворюваннь, термічному та радіаційному ураженні, травмах. Розвиткові циститу сприяють переохолодження тіла (особливо нижньої половини), довготривале лікування із застосуванням імунодепресантів та антибіотиків, вживання прянощів, копченостей, алкоголю; порушення правил особистої гігієни тощо.

Симптоми[ред.ред. код]

Основною ознакою є часте болісне сечовипускання. Хворобливі позиви супроводжуються виділенням невеликої кількості сечі. Сеча каламутна, іноді містить видимі гнійні нитки та пластівці. Наприкінці сечовипускання з'являється печія, іноді виділяється крапля крові. Температура субфебрильна.

Лікування[ред.ред. код]

Медикаментозне та фітотерапевтичне: антибiотики широкого спектру дії, свічки з беладонною, фiтопрепарати з уросептичним ефектом. Інстиляції та промивання сечового міхура антисептичними розчинами, наприклад слабким розчином нітрату срібла або розчином фурациліну. Лікування основного захворювання, що викликало цистит.

Фізіотерапевтичне: ультрависокочастотна терапія, діадинамічна терапія за черевно-крижовою методикою, парафіно-озокеритові аплікації на проекцію сечового міхура, індуктотермія ділянки сечового міхура, ректальна ультратонтерапія.

Джерела[ред.ред. код]

  1. Довідник фельдшера/під ред. А. Н. Шабанова. — 4-е вид., стереотип. — М.: Медицина, 1984.

Посилання[ред.ред. код]


Медицина Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.