Метанаратив
Метанаратив — наратив, який є спільним для всіх. У критичній теорії, зокрема в постмодернізмі, цей термін означає всеосяжне пояснення. Це наратив про наративи, який охоплює смисли, досвід та історичні знання, і, таким чином, прагне надати суспільству легітимності через очікувану завершеність головної ідеї.[1][2][3]
Цей термін уперше використав Жан-Франсуа Ліотар, починаючи з 1979 року, щоб показати, що постмодернізм якраз і характеризується недовірою до великих наративів - таких як Прогрес, Просвітництво, Емансипація та Марксизм — які, по суті, конституювали сучасність.
