Metra

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Metra
20110530 Metra.JPG
Інформація
Країна Flag of the United States.svg США, Чикаголенд
Дата відкриття 1984
Довжина ліній 784,9[1] км
Колія європейська колія (1435мм)
Кількість станцій 241[1]
Кількість ліній 11[1]
Пасажиропотік за добу 305 200 (робочі дні, 2012)[1]
116 100 (вихідні дні, 2012)[1]
Штаб-квартира Іллінойс
Схема ліній
Metra-System.png
metrarail.com
CMNS: Metra на Вікісховищі

Metra (код METX) — система приміських електропоїздів Метрополійної території Чикаго. Підпорядкована Регіональному управлінню транспорту (англ. Regional Transportation Authority, RTA) штату Іллінойс. Система утворена з 11 ліній, на яких знаходиться 241 станція.[2] Входить до четвірки перших залізничних систем США за пасажироперевезенням.[3] Впродовж 2012 року Metra здійснила 81,3 млн перевезень.[4]

Регіональне управління транспорту, а згодом і Metra, були утворені генеральною асамблеєю Іллінойсу на базі вже існуючої з 19 століття розгалуженої системи чиказьких залізниць для сполучення Чикаго з передмістями. Однією з причин утворення Metra був невдалий досвід роботи приватних залізничних перевізників у 1970-х роках. Metra є власником усього рухомого складу та відповідає за всі станції разом з відповідними муніципалітетами. З моменту заснування Metra передала понад 5 мільярдів доларів до системи залізниць метрополійної області Чикаго.

Одна станція системи розташована в сусідньому штаті Вісконсин (місто Кеноша, лінія Union Pacific North Line). Всі інші станції знаходяться в Іллінойсі.

Лінії[ред. | ред. код]

  •  BNSF Railway Line — найзавантаженіша лінія. Сполучає центр Чикаго з Непервіллом та Авророю. Довжина 60 км, містить 26 станцій.[5]
  •  Heritage Corridor — сполучає центр Чикаго із Джолієтом. Довжина 60 км, містить 6 станцій.[5]
  •  Metra Electric District — лінія загальною довжиною 50,5 км, містить 49 станції і два відгалуження. Обслуговує південні райони Чикаго та передмістя. Біля станцій цієї лінії знаходяться багато музеїв, а також університет Чикаго.[5]
  •  Milwaukee District/North Line — сполучає Чикаго і село Фокс-Лейк на межі з Вісконсином. Довжина 80 км, містить 22 станції.[5]
  •  Milwaukee District/West Line - сполучає центр Чикаго з Елджіном. Довжина 64 км, містить 22 станції.[5]
  •  North Central Service - обслуговує західні та північно-західні передмістя, працює тільки в робочі дні. Одна зі станцій знаходиться біля Міжнародного аеропорту О'Хара. Довжина 85 км, містить 18 станцій.[5]
  •  Rock Island District — лінія проходить через південні та південно-західні передмістя, обслуговує Іллінойський технологічний інститут та закінчується в місті Джолієт разом із лінією Heritage Corridor. Довжина 75 км, містить 26 станцій.[5]
  •  SouthWest Service - обслуговує південні передмістя. Закінчується в містечку Манхеттен. Довжина 66 км, містить 13 станцій.[5]
  •  Union Pacific/North Line - проходить через Еванстон біля Північно-Західного університету, Вокіган та закінчується в Кеноші, штат Вісконсин. Довжина 83 км, містить 27 станцій.[5]
  •  Union Pacific/Northwest Line- найдовша лінія системи. Довжина 113 км, містить 23 станції. Закінчується в містечках Мак-Генрі та Гарвард.[5]
  •  Union Pacific/West Line - обслуговує західні передмістя до Елберна. Довжина 70 км, містить 19 станцій.[5]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Metra Passenger Operations (pdf). Metra. October 14, 2013. Процитовано March 24, 2014. 
  2. Frequently Asked Questions - Where do Metra trains run?. Metra. Процитовано December 22, 2012. 
  3. PDF-файл статистики перевезень
  4. Metra Ridership Reports – Annual Ridership. Metra Annual Report. Metra. March 10, 2012. Процитовано May 4, 2012. 
  5. а б в г д е ж и к л м Metra System Map. Maps and schedules. Metra. 2011-04-03. Процитовано 2014-09-01. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Metra