Metra

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Metra
Metra Logo.svg
20110530 Metra.JPG
Інформація
Країна Flag of the United States.svg США, Чикаголенд
Місто Метрополійна область Чикаго
Дата відкриття 1984
Довжина ліній 784,9[1] км
Колія європейська колія (1435мм)
Кількість станцій 241[1]
Кількість ліній 11[1]
Пасажиропотік за добу 305 200 (робочі дні, 2012)[1]
116 100 (вихідні дні, 2012)[1]
Штаб-квартира Іллінойс
Схема ліній
Metra-System.png
metrarail.com
CMNS: Metra на Вікісховищі

Metra (код METX) — система приміських електропоїздів Метрополійної території Чикаго. Підпорядкована Регіональному управлінню транспорту (англ. Regional Transportation Authority, RTA) штату Іллінойс. Система утворена з 11 ліній, на яких знаходиться 241 станція.[2] Входить до четвірки перших залізничних систем США за пасажироперевезенням.[3] Впродовж 2012 року Metra здійснила 81,3 млн перевезень.[4]

Регіональне управління транспорту, а згодом і Metra, були утворені генеральною асамблеєю Іллінойсу на базі вже існуючої з 19 століття розгалуженої системи чиказьких залізниць для сполучення Чикаго з передмістями. Однією з причин утворення Metra був невдалий досвід роботи приватних залізничних перевізників у 1970-х роках. Metra є власником усього рухомого складу та відповідає за всі станції разом з відповідними муніципалітетами. З моменту заснування Metra передала понад 5 мільярдів доларів до системи залізниць метрополійної області Чикаго.

Одна станція системи розташована в сусідньому штаті Вісконсин (місто Кеноша, лінія Union Pacific North Line). Всі інші станції знаходяться в Іллінойсі.

Лінії[ред. | ред. код]

  •  BNSF Railway Line — найзавантаженіша лінія. Сполучає центр Чикаго з Непервіллом та Авророю. Довжина 60 км, містить 26 станцій.[5]
  •  Heritage Corridor — сполучає центр Чикаго із Джолієтом. Довжина 60 км, містить 6 станцій.[5]
  •  Metra Electric District — лінія загальною довжиною 50,5 км, містить 49 станції і два відгалуження. Обслуговує південні райони Чикаго та передмістя. Біля станцій цієї лінії знаходяться багато музеїв, а також університет Чикаго.[5]
  •  Milwaukee District/North Line — сполучає Чикаго і село Фокс-Лейк на межі з Вісконсином. Довжина 80 км, містить 22 станції.[5]
  •  Milwaukee District/West Line - сполучає центр Чикаго з Елджіном. Довжина 64 км, містить 22 станції.[5]
  •  North Central Service - обслуговує західні та північно-західні передмістя, працює тільки в робочі дні. Одна зі станцій знаходиться біля Міжнародного аеропорту О'Хара. Довжина 85 км, містить 18 станцій.[5]
  •  Rock Island District — лінія проходить через південні та південно-західні передмістя, обслуговує Іллінойський технологічний інститут та закінчується в місті Джолієт разом із лінією Heritage Corridor. Довжина 75 км, містить 26 станцій.[5]
  •  SouthWest Service - обслуговує південні передмістя. Закінчується в містечку Манхеттен. Довжина 66 км, містить 13 станцій.[5]
  •  Union Pacific/North Line - проходить через Еванстон біля Північно-Західного університету, Вокіган та закінчується в Кеноші, штат Вісконсин. Довжина 83 км, містить 27 станцій.[5]
  •  Union Pacific/Northwest Line- найдовша лінія системи. Довжина 113 км, містить 23 станції. Закінчується в містечках Мак-Генрі та Гарвард.[5]
  •  Union Pacific/West Line - обслуговує західні передмістя до Елберна. Довжина 70 км, містить 19 станцій.[5]

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д Metra Passenger Operations (pdf). Metra. October 14, 2013. Архів оригіналу за 27 грудень 2013. Процитовано March 24, 2014. 
  2. Frequently Asked Questions - Where do Metra trains run?. Metra. Архів оригіналу за 16 січень 2016. Процитовано December 22, 2012. 
  3. PDF-файл статистики перевезень
  4. Metra Ridership Reports – Annual Ridership. Metra Annual Report. Metra. March 10, 2012. Архів оригіналу за 27 травень 2012. Процитовано May 4, 2012. 
  5. а б в г д е ж и к л м Metra System Map. Maps and schedules. Metra. 2011-04-03. Процитовано 2014-09-01. 

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Metra