Миколаєнко Володимир Васильович
| Володимир Васильович Миколаєнко | |
 | |
| Народження: |
8 квітня 1960 (66 років)  Херсон, Українська РСР, СРСР |
|---|---|
| Країна: |
 Україна |
| Освіта: |
Севастопольський національний технічний університет |
| Партія: | безпартійний |
| Шлюб: | дружина Марина |
| Діти: | донька Наталя |
|
| |
Володимир Васильович Миколаєнко (нар. 8 квітня 1960, Херсон) — український політик. На виборах 25 травня 2014 року обраний мером Херсона, на виборах в жовтні-листопаді 2015 року вдруге обраний міським головою Херсона. До того секретар Херсонської міської ради, т. в. о. міського голови.
Народився в родині службовців. У 1967 році пішов на навчання до восьмирічної школи № 16 Херсона.
У 1975 році вступив до Херсонського морехідного училища рибної промисловості за спеціальністю «експлуатація суднових силових установок», яке закінчив у 1979 році, набувши освіту технік-судновий механік.
У 1979 році отримав призначення на роботу до Владивостоцької бази тралового та рефрижераторного флоту, де працював на посаді механіка судна до 1982 року.
З 1982 по 1991 рік працював на Херсонському консервному комбінаті на посаді механіка судна цеху водного транспорту.
В 1984 році вступив до Херсонського індустріального інституту.
В 1990 році закінчив Севастопольський приладобудівний інститут за спеціальністю «експлуатація суднових силових установок», набувши освіту інженера-судномеханіка.
З 1991 року механік флоту Спілки риболовецьких колгоспів Херсонської області.
З 1993 року до травня 2006 року працював керівником приватного підприємства.
З червня 2006 року — заступник голови Дніпровської районної ради у Херсоні.
Депутат Херсонської міської ради V (2006–2010) та VI (з 2010) скликань.
З травня 2014 по 2020 рік — міський голова Херсона.
5 вересня 2025 року Володимиру Миколаєнку було присвоєно звання «Почесний громадянин Херсонської міської територіальної громади»[1][2].
Одружений, має доньку.
Учасник Євромайдану. Херсон під час подій, пов'язаних з анексією Криму та військовою агресією на Сході України, став стратегічним тимчасово прикордонним містом. Миколаєнко висловив свою жорстку позицію щодо недопущення провокацій в Херсоні та неможливості захоплення міста терористичними угрупованнями[3].
Після повномасштабного вторгнення РФ Миколаєнко вступив до Територіальної оборони[4]. Після початку окупації Херсону російські військові пропонували Миколаєнку співпрацю та «посаду» в окупаційній адміністрації, включно з посадою голови адміністрації. Він відмовився, після чого окупанти почали йому погрожувати[5].
17 квітня 2022 року його виманили на зустріч і схопили співробітники ФСБ Росії[6]. Його кинули в багажник автомобіля, але він встиг зателефонувати дружині та повідомити про викрадення. Протягом 16 днів його утримували в підвалі в Херсоні, де піддавали тортурам та допитам[7].
2 травня 2022 року Миколаєнка перевезли до Севастополя, де він перебував два дні. Звідти його етапували до Росії, де він п'ять місяців провів у СІЗО Борисоглєбська Воронезької області. Там його постійно били, намагаючись зламати морально. 1 жовтня 2022 року його перевели до колонії № 7 у селищі Пакіно Владимирської області, де він перебував до звільнення[8].
Під час допиту російським пропагандистом Родіоном Істоміним на питання про Романа Шухевича Миколаєнко відповів, що вважає його героєм, оскільки «країна назвала його героєм, значить для неї він герой», і що Шухевич воював за Україну[9][10].
Перебуваючи в полоні в Херсоні, Миколаєнко відмовився від можливості бути обміняним. Йому запропонували обмін на 20 російських військових, проте він попросив, щоб замість нього звільнили двох інших полонених, які перебували з ним в одній камері, — полковника-прикордонника та старшого лейтенанта патрульної поліції Андрія Горшкова[11].
24 серпня 2025 року, після понад трьох років у полоні, був звільнений в рамках обміну полоненими[12][13].
- ↑ Розпорядження начальника міської військової адміністрації № 695р від 05.09.2025
- ↑ https://suspilne.media/kherson/1108362-eksmeru-hersona-volodimiru-mikolaenku-nadali-zvanna-pocesnogo-gromadanina-hersonskoi-gromadi/
- ↑ Владимир Миколаенко: «Если потребуется, будем стрелять на поражение». Архів оригіналу за 10 січня 2015. Процитовано 10 січня 2015.
- ↑ «Підете на яму»: ексмер Херсона Миколаєнко про понад 3 роки полону, тортури та звільнення. Суспільне Новини. 2 вересня 2025. Процитовано 2 вересня 2025.
- ↑ «Підете на яму»: ексмер Херсона Миколаєнко про понад 3 роки полону, тортури та звільнення. Суспільне Новини. 2 вересня 2025. Процитовано 2 вересня 2025.
- ↑ Російські військові викрали ексмера Херсона
- ↑ «Підете на яму»: ексмер Херсона Миколаєнко про понад 3 роки полону, тортури та звільнення. Суспільне Новини. 2 вересня 2025. Процитовано 2 вересня 2025.
- ↑ «Підете на яму»: ексмер Херсона Миколаєнко про понад 3 роки полону, тортури та звільнення. Суспільне Новини. 2 вересня 2025. Процитовано 2 вересня 2025.
- ↑ Ексмер Херсона Миколаєнко, який перебуває в полоні окупантів, заявив пропагандистам, що вважає Шухевича героєм.
- ↑ Пропагандиста з РФ, який допитував ексмера Херсона Миколаєнка, раніше вже били
- ↑ «Підете на яму»: ексмер Херсона Миколаєнко про понад 3 роки полону, тортури та звільнення. Суспільне Новини. 2 вересня 2025. Процитовано 2 вересня 2025.
- ↑ Мокляк, Аліна (24 серпня 2025). З російського полону звільнили колишнього мера Херсона Володимира Миколаєнка. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 24 серпня 2025.
- ↑ Україна повернула з полону РФ журналіста Хилюка та ексмера Херсона. РБК-Украина (укр.). Процитовано 7 вересня 2025.
- Опис декларації — Сайт громадської журналістики Колона [Архівовано 5 липня 2017 у Wayback Machine.]
- hgi.org.ua [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]