Лубінець Дмитро Валерійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Лубінець Дмитро Валерійович
{{{ім'я}}}
Дмитро Лубінець
Уповноважений Верховної Ради України з прав людини
Нині на посаді
На посаді з 1 липня 2022
Президент Володимир Зеленський
Попередник Людмила Денісова
Народився 4 липня 1981(1981-07-04) (41 рік)
Волноваха
Відомий як Народний депутат України 8-го скликання
Громадянство Україна Україна
Alma mater Донецький національний університет
Політична партія «Фронт Змiн», Європейська Солідарність і За Майбутнє
Нагороди Почесний громадянин міста Волноваха
Лубінець Дмитро Валерійович на сайті Верховної Ради
Lesser Coat of Arms of Ukraine.svg Народний депутат України Україна
8-го скликання
Блок Петра Порошенка 27 листопада 2014 29 серпня 2019
9-го скликання
За майбутнє 29 серпня 2019 1 липня 2022

Картка на сайті Верховної Ради України

Дмитро́ Вале́рійович Лубіне́ць (нар. 4 липня 1981(19810704), Волноваха, Донецька область, УРСР) — український юрист та політик. Депутат Волноваської міської ради VI скл. (2010—2014). Перший заступник голови правління «Народно-патріотичний союз Донбасу». Народний депутат VIII скл. від «БПП» (2014) і IX скл. поза партіями (2019). Уповноважений ВРУ з прав людини з 1 липня 2022 року.

Життєпис[ред. | ред. код]

1998 року закінчив середню школу № 5 у Волновасі з відзнакою, золотою медаллю.

З 1998 по 2003 рік навчався на історичному факультеті Донецького національного університету, кафедра міжнародних відносин і зовнішньої політики. Здобув кваліфікацію спеціаліста з міжнародних відносин.

З 2008 по 2013 рік навчався на юридичному факультеті Національної юридичної академії ім. Ярослава Мудрого, м. Харків, судово-прокурорська спеціалізація. Здобув кваліфікацію спеціаліста правознавства.

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

Секретар Комітету ВРУ з питань Регламенту та організації роботи Верховної Ради України. Член Постійної делегації Верховної Ради України у Парламентській асамблеї ЄС — Східні сусіди (ПА ЄВРОНЕСТ).

Був одним із 59 депутатів, що підписали подання, на підставі якого Конституційний суд України скасував статтю Кримінального кодексу України про незаконне збагачення, що зобов'язувала держслужбовців давати пояснення про джерела їх доходів і доходів членів їх сімей. Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні запровадили у 2015 році. Це було однією з вимог ЄС на виконання Плану дій з візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед МВФ, закріпленим меморандумом[1].

Член Постійної делегації у Парламентській асамблеї Ради Європи[2].

2019 року пройшов до Верховної Ради як безпартійний самовисуванець за округом № 60 (Донецька область) і став членом депутатської групи «За майбутнє», яка 2 червня 2020 року стала партією[3].

1 липня 2022 року Верховна Рада призначила Лубінця Уповноваженим (омбудсменом) ВРУ з прав людини. Це рішення підтримали 250 депутатів[4][5].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кто требовал отменить статью за незаконное обогащение: список. ЛІГА.net. Архів оригіналу за 23 квітня 2019. Процитовано 04.03.2019. 
  2. Став відомий склад нової делегації України в ПАРЄ [Архівовано 18 вересня 2019 у Wayback Machine.] Європейська правда (17 вересня 2019)
  3. Група "Партія "За майбутнє". itd.rada.gov.ua. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 2 лютого 2021. Процитовано 10 липня 2020. 
  4. Дмитро Лубінець став омбудсменом. Що відомо про наступника Денісової. BBC News (українською). 1 липня 2022. Процитовано 1 липня 2022. 
  5. Рада призначила нового омбудсмена: хто ним став. РБК-Україна (українською). 1 липня 2022. Процитовано 1 липня 2022. 

Посилання[ред. | ред. код]