Перейти до вмісту

Миколаївка (Феодосійський район)

село Миколаївка
Країна Україна Україна
Регіон Автономна Республіка Крим
Район/міськрада Феодосійський район
Рада Чапаєвська сільська рада
Код КАТОТТГ UA01180730030031135 Редагувати інформацію у Вікіданих
Облікова картка Миколаївка 
Основні дані
Населення 516
Поштовий індекс 97226
Телефонний код +380 6551
Географічні дані
Географічні координати 45°16′2″ пн. ш. 34°55′50″ сх. д. / 45.26722° пн. ш. 34.93056° сх. д. / 45.26722; 34.93056G O
Місцева влада
Адреса ради 97225, Автономна Республіка Крим, Совєтський район, с. Чапаєвка, вул. 40 років Перемоги, 15
Карта
Миколаївка. Карта розташування: Україна
Миколаївка
Миколаївка
Миколаївка. Карта розташування: Автономна Республіка Крим
Миколаївка
Миколаївка
Мапа
Мапа

CMNS: Миколаївка у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Микола́ївка (кримс. Mykolayivka, до 1930-х Новомикола́ївка) село Феодосійського району Автономної Республіки Крим. Входить до складу Чапаєвської сільської ради.

Розташоване на північному заході району, у степовому Криму. Висота центру населеного пункту над рівнем моря становить 29 м. Сусідні населені пункти: Новоселівка (2,5 км на схід), Маківка (4 км на південний схід), Черкез-Тобай (2,2 км на північний захід), Хлібне (4 км на захід).[1]

Відстань районного центра (Феодосія) — 44 кілометри по прямій[2]; до колишнього районного центру (Ічкі) — приблизно 12 км автошляхами. Там же розташована найближча залізнична станція Ічкі (лінія Джанкой Феодосія). Транспортне сполучення забезпечується дорогою місцевого значення.

За даними сільської ради, на 2009 рік село займало площу 61,6 га, де у 160 дворах проживало 515 осіб.

На території села функціонують сільський клуб, бібліотека (філія № 9), фельдшерсько-акушерський пункт (ФАП), у селі нараховується 4 вулиці.

Населення

[ред. | ред. код]
  • 1926: 47 осіб
  • 1989: 464 особи
  • 2001: 516 осіб
  • 2009: 515 осіб

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
російська 50,78 %
кримськотатарська 35,85 %
українська 12,02 %
інші/не визначилися 1,35 %

Історія

[ред. | ред. код]

Вперше селище згадується в офіційних документах як Ново-Миколаївка у Списку населених пунктів Кримської АРСР за Всесоюзним переписом від 17 грудня 1926 року. На той час село входило до складу Ічкінської сільської ради Феодосійського району.

Дані на 1926 рік: кількість дворів: 15 (усі селянські), населення: 47 осіб (38 болгар, 8 росіян, 1 українець).[4]

У жовтні 1930 року Феодосійський район був скасований, і село увійшло до складу Сейтлерського району (з 1935 року — до новоствореного Ічкінського району). На картах 1936 року населений пункт уже зафіксований під сучасною назвою — Миколаївка.

Після звільнення Криму від нацистської окупації, згідно з Постановою ДКО № 5984сс від 2 червня 1944 року, 27 червня кримські болгари були примусово виселені до Центральної Азії.[5]

Для компенсації дефіциту трудових ресурсів у вересні 1944 року до району прибули перші переселенці (180 сімей) із Тамбовської області (РСФРР). На початку 1950-х років відбулася друга хвиля масового переселення, цього разу — з різних областей України.

У період з 1962 по 1966 роки, у зв'язку з укрупненням районів, село тимчасово належало до Нижньогірського району, після чого було повернуте до відновленого Совєтського району.

З лютого 2014 року окуповане Росією. З 2023 року у складі Феодосійського району.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Адміністративно-територіальні перетворення в Криму. 1783—1998 рр. / Під ред. Г. Н. Гржибовської. — Сімферополь, 1999.
  • Міста і села України. Автономна Республіка Крим. 2009.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Миколаївка. maps.visicom.ua (укр.). Процитовано 19 квітня 2026.
  2. Село Миколаївка: онлайн путівник Миколаївкою. travels.in.ua (англ.). Процитовано 19 квітня 2026.
  3. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. управление, Крымское центральное статистическое, Список населенных пунктов Крымской АССР по всесоюзной переписи 17 декабря 1926 года (PDF), процитовано 19 квітня 2026
  5. Постановление ГКО № 5984сс от 02.06.44 — Викитека. ru.wikisource.org (рос.). Процитовано 19 квітня 2026.