Миколаївський старообрядницький храм (Новочеркаськ)
| Миколаївський старообрядницький храм | |
|---|---|
| 47°24′27″ пн. ш. 40°05′51″ сх. д. / 47.40759500002777571° пн. ш. 40.09776700002777261° сх. д.Координати: 47°24′27″ пн. ш. 40°05′51″ сх. д. / 47.40759500002777571° пн. ш. 40.09776700002777261° сх. д. | |
| Тип споруди | храм |
| Розташування |
 Росія, Новочеркаськ |
| Належність | Руська Православна старообрядницька Церква |
  Миколаївський старообрядницький храм (Новочеркаськ) (Росія) | |
 | |
Миколаївський старообрядницький храм (рос. Николаевский старообрядческий храм) — храм в місті Новочеркаську Ростовської області Росії. Храм не зберігся.
У Новочеркаську на Поштовій вулиці в 300 метрах один від одного були два Миколаївські церкви: одна — православна церква Миколи Чудотворця на Микільській площі (нині площа Левські), інша — старообрядницька біля Олександрівського саду (вул. Пушкінська, 39).
Історія[ред. | ред. код]
17 жовтня 1905 року в Росії був оприлюднений царський Маніфест, який дарував громадянам Росії свободи совісті, слова, зборів і союзів. Полегшив становище старообрядців у Росії також закон від 17 жовтня 1906 р. про свободу віросповідання. Старообрядці Новочеркаська, відчувши потепління відносин між старообрядницької і православною церквою, прийшли до думки про необхідність спорудження в Новочеркаську старообрядницького храму.
Старочеркасский козак-старовір Дмитро Федорович Байдалаков віддав під будівництво храму своє подвір'я з двома кам'яними будинками на вул. Поштового, 39 (вул. Пушкінська, буд. 39). Отримавши дозвіл на будівництво своєї церкви старообрядці приступили до її будівництва. У 1907 році храм був побудований.
Розпис храму була зроблена художником Іваном Федоровичем Поповим з іншими колегами. 26 жовтня 1908 року відбулося освячення старообрядницького храму австрійського спрямування (старообрядництво було два основних напрямки: попівці, визнають старовірських священиків і безпопівці, які не визнають священиків. У цих двох основних напрямках були свої відгалуження, як наприклад, австрійський напрямок у попівців)[1].
Побудований на Поштовій вулиці храм був гарний, у ньому був блакитний з позолотою іконостас зі старообрядницької іконописом, зроблений на порцеляновій фабриці. Храм був освячений старообрядницьких архієпископом Іоанном Картушиним, у співслужінні з єпископом Феодосієм і старообрядницьких духовенством[2]. Державна влада в особі Військового Наказного Отамана генерала Самсонова теж взяла участь в освяченні храму.
Після освячення храму в літньому офіцерському клубі в розташованому поруч Олександрівському саду було дано урочистий обід на 150 персон.
Після Лютневої революції 1917 року старообрядці брали активну участь у суспільно-політичному житті Новочеркаська. На Поштовій (нині Пушкінська) вулиці знаходилися в 300 метрах один від одного дві Миколаївські церкви, православна на Микільській площі і старообрядницька. До теперішнього часу обидва храми зруйновані.
Миколаївська старообрядницька церква закрилася близько 1935 року. На місці, де знаходилася старообрядницька Миколаївська церква, нині розташоване 4-х поверхова будівля міської пожежної охорони. Старообрядці Новочеркаська їздять на служби у старообрядницький храм у Ростові на Дону.
Посилання[ред. | ред. код]
- Миколаївський старообрядницький храм [Архівовано 17 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- Храми Новочеркаська [Архівовано 10 січня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Поповцы и Беспоповцы. Архів оригіналу за 4 квітня 2017. Процитовано 21 липня 2017.
- ↑ «Донские Епархиальные Ведомости», 1908 г., № 32, неоф. отд., стр. 873