Голованов Микола Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Микола Голованов)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Голованов Микола Семенович
Народився 21 січня 1891(1891-01-21)[1][2][3]
Москва, Російська імперія
Помер 28 серпня 1953(1953-08-28)[1][2][3] (62 роки)
Москва, СРСР
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  СРСР
 Російська імперія
Діяльність диригент, композитор, музичний педагог, піаніст, хормейстер, сценарист
Галузь музика[4]
Alma mater Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Знання мов російська[5][4]
Заклад Московська державна консерваторія імені Петра Чайковського
Жанр опера
Нагороди
орден Леніна орден Трудового Червоного Прапора медаль «За оборону Москви» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
народний артист СРСР Народний артист РРФСР Сталінська премія
IMDb ID 0326641

Микола Семенович Голова́нов (рос. Николай Семёнович Голованов, 21 січня 1891 — 28 серпня 1953) — російський радянський диригент, піаніст і композитор, Народний артист СРСР (1948).

Народився у Москві. Закінчив Московське Синодальне училище церковних співів, де навчався у В. С. Орлова й О. Д. Кастальського, уперше виступив як диригент в 1909 році. По закінченні Московської консерваторії по класу композиції Сергія Василенко й Михайла Іпполітова-Іванова, в 1915 році став диригентом оркестру й асистентом хормейстера Великого театру, з 1919 по 1928 був головним диригентом, в 1926—1929 також очолював Московський філармонічний оркестр. В 1937 році був призначений художнім керівником і головним диригентом Великого симфонічного оркестру й оперного радіотеатру Всесоюзного радіокомітету, яким керував до своєї смерті.

Під керуванням Голованова найчастіше виконувалися епічні масштабні твори російських композиторів («Борис Годунов» і «Хованщина» Мусоргського, «Іван Сусанін» Глінки, «Шехеразада» Римського-Корсакова й ін.). Під час війни, перебуваючи в Москві, продовжував давати концерти, працював на радіо. В 1948—1953 роках Голованов знову очолював Великий театр, в 1925—1929 й 1943—1944 викладав у Московській консерваторії.

Звучання оркестру Голованова відрізняли ідеальне фразування, динамізм інтерпретації, гармонічне сполучення симфонічних і драматичних елементів театральної дії. Під керуванням Голованова відбулися перші виконання П'ятої, Шостої, Двадцять другої і Двадцять третьої симфоній М. Мясковського, Другої симфонії Т. Хрєнникова, Третьої Рахманінова (уперше в СРСР). Будучи гарним піаністом, він часто виступав як акомпаніатор разом із дружиною, співачкою Антоніною Неждановою.

Голованов — автор ряду оригінальних творів: опери «Принцеса Юрата», симфонії, двох симфонічних поем, оркестрових сюїт, Увертюри на російські теми, більше 200 романсів, обробок народних пісень.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. а б в SNAC — 2010.
  3. а б в Find a Grave — 1996.
  4. а б Czech National Authority Database
  5. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.

Література і посилання[ред. | ред. код]