Микола Збаразький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Микола Збаразький, або Миколай Збаразький (? — 1574) — руський князь, урядник Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

Життєпис[ред. | ред. код]

Представник спольщеного руського (українського) княжого роду Збаразьких. Батько — князь Андрій Збаразький, мати — дружина батька Ганна Гербурт. Брат — Стефан Збаразький, воєвода вітебський і троцький, каштелян троцький.

Уряди (посади): староста кременецький (1560 року призначено на уряд, у 1565 році за 3 000 кіп грошей взяв це староство у заставу після того, як король Сигізмунд II не зміг викупити, 1569 року стає власником), «справця» Київського воєводства. Каспер Несецький стверджував, що він утримував значний військовий почет, який у разі потреби відправляв під командуванням своїх бояр.

Родина[ред. | ред. код]

Перша дружина — княжна Марія Козечанка, донька Дмитра Андрійовича Козеки-Замлицького. Діти:

Друга дружина — деспотівна Ганна Бранкович (пом. 1578), донька сербського деспота Йована Бранковича та Єлени Якшич[2], удова Федора Санґушко, отримала в заповіті 1/3 маєтностей. Гетьман Я. А. Тарновський вважав її угоркою. За помилковою традицією (Папроцькі, Несецькі), її вважали волоського походження. Померла 1578/1579 року, була похована в церкві у Мильцях.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 246. — ISBN 5-319-01070-2.
  2. The Brankovici [Архівовано 31 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]