Микола Збаразький

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Микола Збаразький, або Миколай Збаразький (? — 1574) — князь, урядник Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.

Життєпис[ред. | ред. код]

Представник спольщеного руського (українського) княжого роду Збаразьких. Батько — князь Андрій Збаразький, мати — дружина батька Ганна Гербурт. Брат — Стефан Збаразький, воєвода вітебський і троцький, каштелян троцький.

Уряди (посади): cтароста крем'янецький (1560 року призначено на уряд, у 1565 році за 3 тис. кіп грошей взяв це староство у заставу, після того як король Сигізмунд II не зміг викупити 1569 року стає власником), «справця» Київського воєводства. Каспер Несецький стверджував, що він утримував значний військовий почт, який у разі потреби відправляв під командуванням своїх бояр. Активний прихильник унійної церкви, на користь якої у 1603 на Люблінському з'їзді волинської знаті разом з 60 аристократами підписав заяву на користь унії.

Родина[ред. | ред. код]

1. Дружина — княжна Марія Козечанка, донька Дмитра Андрійовича Козеки-Замлицького

Діти:

2. Дружина — Ганна Деспотівна (†1578, з династії Бранковичів[2]).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Левицький О. Сім'я і побут українців у XVI ст. // На переломі. — К. : Україна, 1994. — С. 246. — ISBN 5-319-01070-2.
  2. The Brankovici (англ.)

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]