Гербурти

Ге́рбурти (пол. Herburtowie) — стародавній шляхетський рід , відомий з 1241 року. Першими Гербуртами, які перебралися з Нижньої Саксонії через Моравію до Польщі, були Вацлав, Фрідріх і Миколай Гербурти. Від князя Владислава Опольчика вони отримали поселення у Перемиському повіті^[1], зокрема, Добромиль, поблизу якого збудували замок Фульштин (Фельштин). Деякі представники роду жили на Поділлі. Відомі своїм містобудівництвом.

Представники роду Гербуртів[ред. | ред. код]

Герборд (нім. Drost Herbrod von Fülme) — празький канонік, надвірний писар короля Вацлава 1249 р.
N — писар оломоуцького єпископа Бруно фон Шауенбург 1243 р.
N — може, син попереднього, стольник оломоуцького єпископа Бруно фон Шауенбург (1249—1288), від якого 1255-го отримав кілька сіл та половину замку Фулленштайн, мав 3 сини
- Ян
- Герборд, підкоморій (коморник) моравський 1288
- Теодорик (Екрік), 1275-го набув другу половину замку Фулленштайн^[2]

Галицькі Гербурти[ред. | ред. код]

Герборд^[2] Павч (Павеза) з Городович (Herbord Pawcz z Grodowicz, 1373—бл.1400^[3]), за Адамом Бонецьким, мав синів Миклаша (Miklasz), Фридруса (Frydrus), Герборда (Herbord)^[2]
- Миколай (Миклаш)^[4] Гербуртович^[2] (?—не раніше 1447^[5]) — підписувався «з Фельштина» (його сини також), від 1423 отримав від короля Ягайла Колпець (Kołpiec) у Дрогобицькому повіті, 1436 продав Хлиплі^[2], ловчий львівський (1436) та перемиський (1437—1447)^[4], підписав берестейський мир^[2], сини (згідно запису Перемиських земських книг 1462 року) поділили спадок^[6]; дружина — Ельжбета^[2]
  - Ян, підписувався «з Городовичів і Хирова»^[7], після поділу з братами спадку отримав села Глибока (Głęboka), Букова, війтівство у Сусідовичах, Павлово, Станіно, пів'села П'ятниця^[6]
  - Якуб, підписувався «з Чаплі і Колпця», разом з братом Яном 1446 заставили Ляшки (Laski), його удова Гелена 1468 постійно «з Колпця»
  - Герборд (або Миклаш, ?—не раніше 1503), підписувався «з Лозова», іноді — «з Хирова», самбірський войський 1484; дружина — Дорота, 1467 зробила запис для чоловіка^[7]
  - Зофія, дружина Мартина з Загутина в 1442
  - Малгожата, дружина Миколи Куроша 1446
  - Катажина, дружина Олександра з Губичів 1446
  - N, дружина Івана (Яна) Ясенського^[2]
- Фридрус (Фридерик) Гербуртович (?—до 1445) — 1436 набув дім у Львові, дружина — Гелена з Однова (Віднева)
  - Ян, дружина (1453) сяніцька хорунжанка Зузанна зі Збоїськ
    - Пйотр, підписувався «Одновський чи Фельштинський з Фельштина», у 1511 будучи бецьким старостою, став львівським підкоморієм, 1521 взяв у заставу Сандецьке староство; 1488 був одружений з львівською підчашанкою Беатою Романовською
      - Миколай^[7] (1482—1555), краківський воєвода, львівський староста^[8]
      - Ельжбета, дружина Якуба з Панева (Паньова), Анджея Бажого
      - Катажина, дружина Миколи Чурила
      - Анна, дружина люблінського воєводи Яна Олесницького з Бохотниці (Bochotnica)^[7]
    - Катажина, дружина Яна Куликівського
    - Барбара, дружина Якуба Клюса з Вижнян, правдоподібно, вдруге вийшла за Яна Журавинського, втретє за Станіслава Рея з Нагловиць
  - Якуб (1460—1498^[9]) (помер до 1494^[10]) — підписувався з братом з «Віднева чи Фельштина»^[7] (також був дідичем Руданців, також так підписувався), галицький войський^[10], 1464 разом з братом Яном отримали Нове Село (Nowesioło)^[7], дружина — Анна Влодкович (Яричівська^[9]) з Княгиничів, може, його другим сином був Ян, дідич Кукезова (?—до 1556)^[10]
    - Фридерик (?—1519)^[9], дружина Анна з Олеська (Олеська, 1511—1531), дочка Пйотра Олеського та його дружини Катажини Бучацької,^[11], яка привнесла йому маєтності в Олеську та Підкамені як посаг
      - Ельжбета — дружина: 1) берестейського старости Івана (Яна) Ілінича^[9] (удова з 1536); 2) Яна Радзивілла (1515—1561), крайчого литовського, тикоцинського старости^[12], шлюб бл. 1547 року^[13]
      - Ян Фредруш^[9]; 1531 року за погодженням з ним, уже повнолітнім, матір стала опікункою його молодших неповнолітніх братів Кшиштофа і Станіслава^[10]
      - Кшиштоф
      - Станіслав Фредруш^[9].
  - Ядвіга, дружина львівського войського (у 1460) Пйотра Фаля з Пелнятичів (Pełniatycze^[14])^[7]
- Герборд^[2] (Гербурт^[3], бл. 1390 — після 1469^{[джерело?]}) з Фельштина і Прилбичів (підписувався також «з Брухналя»}), перемиський хорунжий 1437
  - Миклаш (Миколай) — перемиський стольник 1480, дружина Анна з Дідилова
    - Анджей, підписувався «з Дідилова і Добромиля», студент Краківського університету 1477, львівський поборця, войський самбірський 1504^[10], львівський 1520
      - Ян з Добромиля^[15] (з Фульштина, дідич Нізинця (Низинця) та Брухналя)^[16], самбірський войський 1515, війт Перемишля 1531 (через кілька місяців поміняв на самбірське Дершняка), перемиський підкоморій 1538, 1518 отримав дозвіл короля щодо надання прав міста Брухналю; дружина Ядвіга Хватувна (Chwatówna)
        Станіслав^[15] (до 1524—1584), львівський каштелян, самбірський староста, дружина (перед 13 січня 1557) Катажина, дочка медицького войського Анджея Бажого
        Пйотр Ян (бл. 1550—1586 чи 1588) — навчався в Інґольштадті, 1574 р. був у Римі, де ним опікувався Станіслав Гоз'юш; 1580 р. отримав у Моґунції ступінь філософський, 1581 р. був у Парижі; не брав активної участі в політичному житті, у грудні 1584 р. не хотів бути послом на сейм від сеймику у Вишні (переконували прихильники канцлера, також Зборовського), знав кілька мов
        
        Еразм — навчався у Кракові (1580 р.), Інгольштадті 1581 р., Діллінґені 1582
        Еразм Войцех — улюбленець Яна Щасного Гербурта, якому віддав у безплатну оренду Фельштин, Глибоке, Сусідовичі, що викликало протест опікунів
        
        Станіслав — навчався з братом Еразмом, у дідичному Добромилі заклав друкарню; був одружений з каштелянкою равською Тшцінською, яку по його смерті 1601 р. прогнав з маєтків добромильських спадкоємець Ян Шасний
        
        Анна Катажина — 1571 вийшла за белзького воєводу Павела Уханського (братанок примаса Якуба Уханьського)
        
        Дорота — дружина: земського галицького судді Яна Сенявського (невістка гетьмана великого коронного Миколая Сенявського^[17]); коронного підчашого Анджея Зебжидовського
        
        Катажина, чоловік — Миколай Язловецький^[18]
        
        Валенти (1524—1572^[19]) — перемишльський єпископ РКЦ
        
        Марцін (не жив 1551), королівський придворний^[15]
        
        Ян (після 1524—1577), правник, дружина — Катерина Дрогойовська^[20], дочка Христофора^[21] сестра Івана-Томаша^{[джерело?]}. Шлюб — 1553. Відомі діти:
        Кшиштоф — помер дитиною 1558 року
        
        Ян Щасний (1567—1616^[22]) — політичний і літературний діяч, дипломат, староста вишенський, мостиський; власник міста Добромиля і Добромильського замку, дружина — княжна Єлизавета Заславська^[23]
        Ян Лев (1631) — син Яна Щасного Гербурта^[24]
        
        Александра — дружина Самуеля Конецпольського
        
        Катерина^[23]
        
        Шимон Каспер — латинський канонік краківський, познанський
        
        Ядвіга
        
        Ельжбета^[20] — дружина галицького каштеляна Станіслава Лянцкороньського^[25]
        
        Барбара^[20]
        
        Миколай (після 1524—1593) — галицький і перемиський каштелян
        Войцех, підписувався як «зі Збоїськ»^[26]
        
        Барбара (†1579^{[джерело?]}), 1-й чоловік — маршалок великий коронний, краківський воєвода Пйотр Кміта, 2-й — Анджей Ґурка, каштелян мендзижецький^[16], староста яворівський^{[джерело?]}
    - Ян, студент Краківського університету 1486
    - Миколай (?—не раніше 1558^[27]), підписувався «з Дідилова»^[10], 1505-го Шаравський подав у відставку з посади кам'янецького каштеляна на його користь, однак король її не прийняв, кам'янецький войський 1513, набув Бердехів 1501^[28], 1518 отримав право на проведення ярмарків у дідичному місті Кудринці (Kudyrnice); дружина Ельжбета Ходоровська, удова
      - Ян (Дідилівський) (?—1553) — барський староста (див. Подільські Гербурти)
      - Марцін (?-1570) — кам'янецький войський, барський староста 1553^[27], стрийко Миколая^[29] дружина Катажина Кротоська (Krotoska)
        Миколай — львівський хорунжий 1578, галицький підкоморій 1582
        
        Ельжбета — дружина Станіслава Лянцкоронського
        
        Зофія — дружина Яна Дульського
      - Анна, дружина Станіслава Чурила^[27]
    - Анна
    - N, др. Яна Пуківського
  - Ян, не мав потомства
  - Зебжид (Северин) з Добромиля, Брухналя^[10], Фельштина (?1453-1497) — львівський хорунжий з 1477^[30]
    - Барбара, дружина Яна Сенявського чи Березівського, або з Вовкова, потім Владислава Яричовського
    - Станіслав — студ Краківського ун-ту 1488
    - Северин (Зебжид) — львівський канонік 1511
    - Ян «з Брухналя», перемиський земський суддя 1507, дружина Анна Фредро, дідич села Міженець (Mieżyniec)
      - Ян (?—бл.1570^[31]), белзький каштелян 1564, дружини Анна Домбровська, Зофія Магерувна^[32]
        Ян — дідич Веремина, Модерівка у 1590
        
        Валентій^[33]
        
        Войцех, дідич Збоїщ, дружина Анна Белжецька, з нею отримали у доживоття Prosiek (Руське воєводство), вже як удова засуджена до баніції
        Каспер, дружина Софія Подолецька, дочка самбірського войського, дідичка Хишевичів, убила чоловіка після повернення додому з табору після тривалої відсутності
        
        Анджей
        
        Зофія
        
        Малгожата
      - Валентій
      - Якуб (?—1549), дідич с. Міженець, дружини Єлизавета Чурило (дочка Миколая), Катажина Ваповська
        Ян (бл.1540-по 1607^[34]), син першої дружини, 1549 неповнолітній, 1587 львівський хорунжий,
        
        Абрагам (син другої дружини), чоловік Софії Корнякт, дочки Костянтина Корнякта
        
        Дорота, дружина коронного підчашого Анджея Зебжидовського (Міколая Зебжидовського^{[джерело?]})
        
        Регіна, дружина гетьмана Станіслава Жолкевського (обидві дочки другої)^[33]
      - Анна, дружина^[32] Ліпського, потім^[35] Станіслава Замойського^[32] (перша дружина Станіслава^[36], матір канцлера Яна Замойського^[35])
      - N, дружина Якуба Снопковського^[32]
Фридруш (Frydrusz), 1374-го разом з братом Гербордом отримав надання від князя Владислава Опольського^[2]

Ольга Лащинська (Olga Łaszczyńska) вважала, що Фридруш Павч з Хлиплів і Фельштина (1374—1440), який 1374 отримав надання від князя Владислава Опольського, був:

батьком Яна з Віднева (Однова, 1437—1487)^[37] та Якуба (1460—1498)^[38]
дідом Пйотра (1485—1532, львівський підкоморій, староста бєцький та сандецький; дружина — Беатою з Романовських)^[37] та Фридерика (?—1519, львівський хорунжий)^[9] відповідно.

Северин — за Несецьким, син Яна з Фульштина, дідича Нізинця (Низинця) та Брухналя, брат Валентія, Яна, Якуба, загинув під Обертином 1531^[16]

Подільські Гербурти[ред. | ред. код]

Ян (Jan Herburt Dziedziłowski, ?—1553) — кам'янецький підкоморій (1540—1552^[39]), барський староста (з 1552), дружина — Зофія Домбровська (Zofia Dąbrowska)
- Миколай з Дідилова^[32] (бл. 1544—1602^[40]) — львівський хорунжий 1578, галицький підкоморій 1581, подільський^[27] до 1589, руський воєвода; староста тлумацький, львівський. Засновник міста Фельштина (тепер с. Гвардійське) на Поділлі.
  - Ян з Фельштина^{[джерело?]} (1568—1626^[41]) — кам'янецький каштелян, староста скальський^[42]
    - Миколай (?—1639) — кам'янецький каштелян з 1635, чоловік Анни Жолкевської, разом з якою 1629 отримав від своєї матері Констанції Уланівці (Ułanowce) з Барського староства
      - Констанція (Анна^{[джерело?]}) — дружина польного коронного писаря Яна Сапіги
      - Зузанна — дружина Франциска Стадницького, Константія Ободенського^[32].
    - Геронім — 1635 посідав Уланівці, чоловік Кристини Каліновської, швагро Калиновського Адама^[43]
      - Гелена, дружина Константія Щавінського
      - Констанція (або Кристина), дружина Яна Стшижевського, Лукаша Казімежа Прусіновського^[32]
    - Зофія — дружина Самуеля Коссовського
    - Анна Констанція — монахиня-норбертянка^[44].
  - Миколай (?—наприкінці 1610) — ротмістр, 1600 р. брав участь у молдавській виправі, був придворним короля; 1601 р. став старостою тлумацьким (передав батько); 1609 р. був звільнений від обов'язку постання перед трибуналом як королівський ротмістр, товаришив С. Жолкєвському під час походу на Москву. Помер невдовзі після прибуття під Смоленськ.^[45]
- Ельжбета (жила 26 жовтня 1596^[46]) — дружина городельського старости (1574) Яна Пілецького^[27], друга дружина підскарбія великого коронного Бальцера Станіславського.^[47]