Гербурти

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Родовий герб Гербуртів

Ге́рбурти (пол. Herburtowie) — стародавній польський шляхетський рід німецького походження. Першими Гербуртами, які осіли в Галичині, були Вацлав, Фрідріх, Миколай Гербурти, отримавши від князя Владислава Опольчика, Львів?, Перемишль, Сянок. Деякі представники роду жили на Поділлі. Гербурти закладали міста.

Рід відомий з 1241 року. На початку XIV ст. деякі представники роду перебрались з Нижньої Саксонії через Моравію до Польщі.

Представники роду Гербуртів[ред.ред. код]


  • Дітріх Гербурт Павч з Ґродовіц (1373-близько 1400) — осадник на Русі часів Владислава Опольчика
    • Гербурт (Герборд Гербордович з Фельштина, Прилбичів, Брухналя) — син Герборда Павча, хорунжий перемишльський[1]
      • Северин (Зебжид) з Фельштина, Добромиля, Брухналя гербу Павевжа (або Гербурт, помер 1497) — львівський хорунжий[2]
      • Єнджей — войський самбірський (1515)
      • Ян — дідич Нізинця (Низинця) та Брухналя, мав 4 сини
      • Миколай — войський кам'янецький
        • Марцін — барський староста, Папроцький зве його Яном
        • Ян — каштелян та староста сяніцький, підкоморій перемиський (за К. Н.)

  • Миколай (Миклаш) — ловчий львівський (1436) та перемиський (1437-47), підписав берестейський мир, сини (згідно запису Перемиських книг 1462) поділили спадок
    • Ян, отримав села Глибока, Буково, війтівство у Сусідовичах
    • Миколай, разом з Северином отримали, зокрема, Прилбичі
    • Зебжид (Северин)
  • Герборд (Herbord) — брат Миклаша, згаданий у львівських земських книгах 1432; усе — дані КН


  • Миколай Гербурт Щасний  — львівський староста — 1450 року на Сліпій горі в Тернаві побудував перший дерев'яний замок[7]






Маєтки, посідання[ред.ред. код]

Галичина[ред.ред. код]

Владислав Опольчик надав їм Львів, Перемишль, Сянок та інші головні міста Галичини.[31] Заклали Фельштин),

Поділля[ред.ред. код]

Дунаївці, Фельштин

Вшанування[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. O. Łaszyńska. Herburt (Herbord Herbordowicz z Felsztyna, Przyłbic i Bruchnalia), (poł. XV w.) // Polski Słownik Biograficzny. Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — Tom IX/3. — Zeszyt 42. — S. 439 (пол.)
  2. O. Łaszyńska. Herburt Seweryn (Zebrzyd) z Felsztyna, Dobromilia i Bruchnalia h. Pawęża albo Herburtowa (zm. 1497) // Polski Słownik Biograficzny. — Tom IX/3. — Zeszyt 42. — S. 450. (пол.)
  3. КН358
  4. КН358
  5. Górkowie (01) (пол.)
  6. O.Łaszyńska. Herburt Piotr z Felsztyna, Boisk, odnowa, zwany Odnowskim, h. Pawęża albo Herburtowa (1485—1532)… — S. 450.
  7. Родзинка Старосамбірщини — замок Гербуртів
  8. E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków. — Kórnik, 1998. 243 s. ISBN 83-85213-00-7 całość, ISBN 83-85213-22-8. s. 67
  9. R. Żelewski. Herburt Mikołaj z Dziedziłowa, h. własnego (ok 1544—1602)… S. 449—450
  10. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— S. 184. (пол.)
  11. J.Małecki. Herburt Jan h. własnego (zm. ok. 1570) … s. 439—440
  12. Sieniawscy (01) (пол.).
  13. S.Cynarski. Herburt Jan Lew z h. Pawęża (ok. 1603- ok. 1631) // Polski Słownik Biograficzny.- Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961.- Tom IX/3. — Zeszyt 42. — 321—480 s. — S. 446. (пол.)
  14. R.Żelewski. Herburt Mikołaj h. własnego (рo 1524—1593) // Polski Słownik Biograficzny.- Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1961.- Tom IX/3. — Zeszyt 42. — S. 321—480 (пол.) s. 447—449
  15. R.Żelewski. Herburt Mikołaj z Dziedziłowa, h. własnego (ok 1544—1602) // Polski Słownik Biograficzny.- Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961.- Tom IX/3. — Zeszyt 42. — S. 321—480 (пол.) S. 449—450
  16. E. Janas, W. Kłaczewski, J. Kurtyka, A. Sochacka (opracowali). Urzędnicy podolscy XIV—XVIII w.… — S. 69.
  17. Каспер Несецький. Корона польська.- Львів, 1738. Т. 2. — С. 168 (пол.)
  18. H. Kowalska. Sienieński Jan z Pomorzan h. Dębno (zm.1598/99) / Polski Słownik Biograficzny. — Warszawa — Kraków, 1996.— t. XXXVII/2, zeszyt 153.— S. 187. (пол.)
  19. Książęta Zbarascy (01) (пол.)
  20. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 666. (пол.)
  21. Sobiescy (01) (пол.)
  22. Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T. 4. — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 144. (пол.)
  23. Tarłowie (01) (пол.)
  24. Sapiehowie (05) (пол.)
  25. Radziwiłłowie (01) (пол.)
  26. K.Chłapowski. Stanisławski Baltazar (Bakcer) h. Pilawa (zm. 1610) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom ХLII/1, zeszyt 172.— 1-132 s.—   S. 112 (пол.)
  27. Kołowie (01) (пол.)
  28. Kostkowie (01) (пол.)
  29. Сzarnkowscy 01 (пол.)
  30. Оssolińscy (01) (пол.)
  31. Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności… — S. 356.
  32. Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie z planem miasta // Wydanie drugie. — Lwów-Warszawa: Ksiąźnica Atlas, 1925. — 276 s. — mapa. (пол.)

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Heraldiikkatynkä.svg Це незавершена стаття про шляхту (дворянство).
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.