Гнатюк Микола Пилипович

Микола Гнатюк
Ім'я при народженні	Микола Пилипович Гнатюк
Народився	16 січня 1933(1933-01-16) або 1933 Лужків, Ґміна Городло, Грубешівський повіт, Люблінське воєводство, Республіка Польща
Помер	27 лютого 1975(1975-02-27) або 1975 Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання	Берковецьке кладовище
Громадянство	УРСР
Національність	українець
Діяльність	літературознавець
Галузь	літературознавство і українська література
Alma mater	Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Науковий ступінь	кандидат філологічних наук
Знання мов	українська
Заклад	КНУ імені Тараса Шевченка

Мико́ла Пили́пович Гнатю́к (* 16 січня 1933, село Лушків, нині Люблінського воєводства, Польща — † 27 лютого 1975, Київ) — український літературознавець. Кандидат філологічних наук (1964).

Життєпис

Микола Гнатюк народився 16 січня 1933 року в с. Лушків Грубешівського повіту Замостського воєводства, нині Люблінське воєводство, Польща.

1955 року закінчив Київський педагогічний інститут (нині Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова).

Від 1958 року працював у Головній редакції УРЕ.

Від 1967 року викладач Київського університету. Працював на кафедрі теорії літератури.

Був членом КПРС від 1959 року.

Помер 27 лютого 1975 року в Києві. Поховано на міському цвинтарі «Берківці». На могилі встановлено пам'ятник: горизонтальна прямокутна стела з лабрадориту, на якій позолоченими літерами напис: «Гнатюк Николай Филиппович. 16.I.1933 — 27.II.1975».

Творчість

1955 року опублікував працю працю «Шевченко і декабристи».

Опублікував книжки з історії української літератури, славістики, теорії літературних жанрів:

• «Літературні роди, види і жанри (підвиди) як змістовні форми» (1968) — у співавторстві;
• «Поема як літературний вид» (Харків, 1972);
• «Українська поема першої половини XIX століття. Проблеми розвитку жанру» (Київ, 1975).

Автор передмови до збірки «Поезії» Олександра Афанасьєва-Чужбинського (Київ, 1972) із серії «Бібліотека поета».

Питанням шевченкознавства, українсько-російських літературних взаємин присвятив праці:

• «Поема Т. Г. Шевченка „Гайдамаки“» (Київ, 1963);
• «І. С. Тургенєв і українська дожовтнева література» (1968) — у співавторстві;
• «М. Горький і П. Тичина» (1970);
• «Шевченкознавство. Підсумки і проблеми» (Київ, 1975) — у співпраці.

Автор статей із проблем сучасного літературного процесу.

Література

• Сарана Ф. К. Гнатюк Микола Пилипович // Українська літературна енциклопедія : В 5 т. / редкол.: І. О. Дзеверін (відповід. ред.) та ін. — К. : Голов. ред. УРЕ ім. М. П. Бажана, 1988. — Т. 1 : А—Г.  — С. 433.
• Шевченківський словник. Том 1 / Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1976. — С. 158.
• Проценко Л. А. Київський некрополь : путівник-довідник / Людмила Проценко. — К. : Український письменник, 1994. — С. 272.