Лабрадорит
Лабрадорит | |
---|---|
![]() |
|
Загальні відомості | |
Генезис | інтрузивна порода |
Мінеральний склад | лабрадор, піроксен, авгіт, титаномагнетит, ільменіт, апатит |
Кислотність | SiO2 45-52 % — основна гірська порода |
Ідентифікація | |
Колір | сірувато-білий, темно-сірий, зеленуватий, іноді майже чорний |
Структура | повнокристалічна, крупнозерниста |
Текстура | масивна |
Форма залягання | масиви і лінзоподібі поклади |
Окремість | пластова, паралелепипедальна |
Різновиди | є різновидом габро |
Питома вага | 2,7—2,86 г/см³ |
Практичне значення | |
будівельний та облицювальний матеріал |
Лабрадори́т — магматична гірська порода з родини габро.
Загальна характеристика[ред. • ред. код]
Сірувато-білого, темно-сірого, зеленуватого або майже чорного кольору, що складається майже винятково з мінералу лабрадору. Має характерну для нього іризацію – яскраві переливи кольорів: синього, блакитного, зеленого. Крім лабрадору, як правило, присутні піроксен, авгіт, титаномагнетит, ільменіт, апатит; іноді – калієвий польовий шпат, кварц, біотит, сульфіди.
Сер. хім. склад (%):
SiO2 - 52,48;
TiO2 - 0,30;
Al2О3 - 27,40;
Fe2О3 - 0,86;
FeO - 1,44;
MnO - 0,04;
MgO - 0,73;
CaO - 11,42;
Na2O - 3,85;
К2O - 0,69;
Р2О5 - 0,08.
Щільність: 2,7-2,86 г/см³ (у метаморфізованих Л. – до 3,2).
Родовища Л. звичайно пов'язані з кристалічними щитами, де вони спостерігаються у вигляді масивів і лінзоподібних покладів. Так, Коростенський плутон приурочений до Українського щита, масиви Адірондака (США) і Лабрадору (Канада) – до Канадського щита. Видобувають також у Фінляндії.
Використання[ред. • ред. код]
Використовують як будівельний та облицювальний матеріал. З лабрадориту збудовано мавзолей Леніну у Москві.
Див. також[ред. • ред. код]
Література[ред. • ред. код]
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004—2013.
![]() |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Labradorite |